Лановецька Отг, Суспільство
Ланівецька громада: Єдність, Надія та автопробіг за захисників
День єдності та сподівання у Лановецькій громаді: автопробіг, відкриття алеї Надії та акція “Наші ще не вдома”
Сьогодні, 31 серпня, Лановецька громада стала свідком важливих подій, що об’єднали тисячі сердець у прагненні до миру та повернення близьких. В громаді відбувся автопробіг на честь безвісти зниклих захисників та тих, хто перебуває у полоні. Крім того, на площі міста Ланівці урочисто відкрили алею Надії, а також провели зворушливу акцію “Наші ще не вдома”. Ці заходи стали потужним виразом єдності та незламної підтримки родин, які щодня чекають на повернення своїх рідних.
На заході зібралися родини безвісти зниклих, військовополонених, представники міської влади, духовенство, волонтери, військові та усі небайдужі громадяни. Така масова участь підкреслила суспільну важливість подій та глибоке співпереживання кожному, хто страждає.
Благочинний Лановецького благочиння о. Ігор Шаринський разом із присутніми помолився за швидке повернення захисників додому та здійснив освячення алеї Надії, яка стала символом віри та незламності духу.
До присутніх звернувся міський голова Роман Казновецький: «Дорогі родини, ми з вами: у молитві, підтримці та з надією на повернення всіх наших військових. Закликаю вас бути сильними духом. Нехай кожен військовий повернеться живим та неушкодженим додому, у Лановецьку громаду». Ці слова стали променем надії для багатьох.
Однією із ініціаторів створення алеї Надії стала Ольга Сидорук — дружина захисника Олександра Сидорука, яка вже сьогодні 990-й день з непохитною вірою чекає на його повернення. Її особиста історія є прикладом мужності та стійкості.
За сприяння дружини Олександри Вівюрка – безвісти зниклого захисника-поліціянта Олега Вівюрка, була проведена акція “Наші ще не вдома”. Слова підтримки родинам висловив начальник відділення поліції №1 міста Ланівці Микола Чоловський. Особливо зворушливим моментом став виступ дружин, які поділилися історіями про своїх чоловіків-захисників. У їхніх словах звучав біль очікування, але водночас — незламна віра, що рідні повернуться додому.
Також до учасників акції звернулася волонтерка Наталя Гамера, яка підкреслила важливість єдності та постійної підтримки родин, що чекають на своїх близьких. Вона наголосила, що спільними зусиллями можна подолати будь-які труднощі.
Наприкінці акції кожен охочий мав змогу взяти участь у «відкритому мікрофоні»: поділитися історією про своїх рідних, висловити хвилювання та думки. Це дало можливість кожному відчути себе частиною великої спільноти, яка об’єднана спільною біллю та надією.
Ми вдячні всім, хто доєднався до цієї події і щиро віримо: кожен наш захисник повернеться додому. Надія живе в серцях усіх, хто чекає. 💙💛


