14 червня 2025 року набув чинності важливий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору». Цей законодавчий акт має на меті врегулювати ключові аспекти трудових відносин в умовах триваючого воєнного стану, забезпечуючи більшу визначеність як для працівників, так і для роботодавців. Новий закон спрямований на адаптацію трудового законодавства до сучасних викликів, пов’язаних із безпековою ситуацією в країні, а також на захист прав працівників та оптимізацію процесів управління персоналом у надзвичайних умовах.

Закон передбачає низку суттєвих нововведень, що стосуються прав та обов’язків сторін трудового договору:
Захист працівників у зоні бойових дій
Одним з найважливіших положень є посилений захист працівників, які не можуть виконувати свої трудові обов’язки через перебування у зоні активних бойових дій. Якщо працівник не виходить на робоче місце з цієї причини, роботодавець не має права звільнити його за прогул без поважної причини (згідно з пунктом 4 статті 40 Кодексу законів про працю України). Це надає додаткові гарантії безпеки для громадян, які опинилися в епіцентрі воєнних дій. Проте, слід враховувати, що час такого вимушеного прогулу не підлягає оплаті та не зараховується до трудового стажу, що дає право на основну щорічну відпустку. Це важлива деталь для обох сторін трудових відносин, оскільки вона визначає фінансові та соціальні наслідки таких ситуацій. Роботодавці повинні бути готові до таких сценаріїв і враховувати їх у плануванні своєї діяльності.

Обов’язковий зв’язок між працівником і роботодавцем
Закон встановлює обов’язок для кожної із сторін трудового договору невідкладно повідомляти іншу сторону про зміну своїх контактних даних – номера телефону, адреси або електронної пошти. Цей термін становить не більше 10 календарних днів з моменту зміни. Таке положення є критично важливим для підтримання ефективних трудових відносин, особливо в умовах, коли фізичний контакт може бути ускладнений. Якщо ж зв’язок з працівником або роботодавцем втрачено, достатньо здійснити спробу зв’язатися за останніми відомими контактними даними. Це спрощує процедури та унеможливлює зловживання відсутністю комунікації. Зміцнення взаємодії між працівниками та роботодавцями є ключовим для стабілізації ринку праці.

Призупинення трудового договору
Нові норми деталізують порядок призупинення дії трудового договору. Ця процедура може тривати до 90 календарних днів і запроваджується за ініціативи однієї зі сторін трудових відносин. Важливо зазначити, що термін призупинення може бути подовжено за взаємною згодою сторін, але не довше, ніж до дня припинення або скасування воєнного стану. Це надає гнучкість у регулюванні трудових відносин, дозволяючи адаптуватися до мінливої ситуації. Роботодавець зобов’язаний повідомити працівника про відновлення роботи щонайменше за 14 днів до фактичного відновлення дії трудового договору. Це дає працівнику достатньо часу для підготовки до повернення на роботу. Призупинення трудових договорів є важливим механізмом збереження робочих місць та бізнесу в умовах кризи.

Перехідний період для оновлення даних
Закон також передбачає спеціальний перехідний період тривалістю 60 днів, який розпочався з 14 червня. Протягом цього терміну:
– роботодавці мають оновити свої контактні дані, забезпечивши актуальність інформації для зв’язку з працівниками;
– працівники, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або тривалий час були відсутні, зобов’язані повідомити роботодавцеві, як з ними можна зв’язатись. Це сприятиме відновленню втрачених зв’язків та забезпеченню безперебійного функціонування системи трудових відносин. Дотримання цих термінів є важливим для всіх учасників трудових процесів.

Ці зміни до законодавства є відповіддю на поточні виклики та спрямовані на посилення соціального захисту, підвищення прозорості та ефективності управління трудовими відносинами в Україні під час воєнного стану. Розуміння та дотримання цих норм є критично важливим для стабільності на ринку праці та захисту прав як працівників, так і роботодавців.