Десять років тому, у 2014 році, наша країна зазнала непоправної втрати – загинув відважний український захисник Віталій Козак. Ця десята роковина його загибелі слугує нагадуванням про величезну ціну, яку Україна продовжує платити за свою незалежність і право на вільне майбутнє. Віталій Козак був одним із тисяч героїв України, які без вагань стали на захист рідної землі від ворожої агресії. Його жертовність та незламна мужність навічно закарбовані в літописі національної боротьби, ставши символом справжнього патріотизму. Пам’ять Віталія Козака живе в серцях українців.Вшанування пам’яті Віталія Козака є не просто ритуалом, а глибоким проявом вдячності та шани до всіх, хто віддав життя за Україну. Ми згадуємо його не тільки як воїна, але й як особистість – сина, брата, батька, який мав свої мрії та прагнення, але обрав шлях оборонця. Його подвиг є невід’ємною частиною нашої колективної пам’яті, фундаментом, на якому будується сильна і суверенна держава. Минуло вже десять років з моменту цієї трагедії, але біль від втрати кожного захисника залишається гострим, адже це рана для всього суспільства.Ці десяті роковини спонукають нас замислитися над уроками історії та значенням героїзму. Вони є нагодою для всіх нас переосмислити власну відповідальність за майбутнє країни. Вшанування пам’яті Віталія Козака має надихати на єдність, рішучість та непохитність у боротьбі за перемогу та мир. Його спадщина – це потужний заклик до дії, до продовження справи, за яку він віддав найдорожче.Ми безмежно пишаємося такими синами України, як Віталій Козак. Його подвиг є невід’ємною частиною нашої національної ідентичності та джерелом натхнення. Ця пам’ятна дата зобов’язує нас завжди пам’ятати, якою ціною здобувається наша свобода, і передавати цю пам’ять наступним поколінням. Хай вічна слава і вічна пам’ять про Віталія Козака та всіх інших, хто загинув, захищаючи Україну, назавжди залишається в наших серцях. Їхній приклад буде вічним дороговказом у нашій боротьбі за справедливість, мир і незалежну державу. Україна пам’ятає своїх героїв!