У 2025 році Україна демонструє значні позитивні зрушення у стратегічній боротьбі з тіньовою економікою, особливо помітні у критично важливому секторі електронних комунікацій. Ці успіхи були детально представлені на нещодавній конференції, присвяченій детінізації роздрібної торгівлі та сфери послуг, за участю ключових державних структур, правоохоронних органів, аналітичних центрів та бізнес-асоціацій. Обговорення підкреслили посилення зусиль, спрямованих на забезпечення прозорості та справедливості у сплаті податків.

Особливу увагу під час дискусій було приділено галузі фіксованого зв’язку – ринку, де протягом тривалого часу спостерігалися аномально низькі податкові навантаження та середні заробітні плати. Це свідчило про масові схеми ухилення від оподаткування та функціонування значної частини тіньової економіки в цьому сегменті. Експерти наголошували на тому, що в той час як середня заробітна плата в країні перевищує 24 тисячі гривень, низка компаній телекомунікаційної галузі виплачували своїм співробітникам аномально низькі суми – лише 8-9 тисяч гривень на місяць. Це є прямим показником тіньових виплат та мінімізації офіційних податків.

Аналіз податкового навантаження серед провідних компаній ринку (за винятком національних операторів мобільного зв’язку) також виявив значні розбіжності. Відсоток податкового навантаження у найбільших гравців галузі коливався від 2,3% до 27,8%. Такі аномалії чітко вказують на застосування деякими компаніями складних схем мінімізації податків, що створює нерівні умови для ведення бізнесу та завдає збитків державному бюджету. Боротьба з такими явищами є ключовим пріоритетом для української економіки.

Бізнес-спільнота в Україні також підтвердила ці сигнали під час окремого обговорення проблем тіньової економіки за участі представників ЄС, народних депутатів, правоохоронців та підприємців. Одним із показових прикладів є ситуація з інтернет-провайдерами, які у 2024 році були зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування. Ця ініціатива була підтримана Міністерством фінансів та Державною податковою службою України, а також Кабінетом Міністрів та профільним Комітетом Верховної Ради. Бізнес закликає до подальшого неухильного дотримання цієї важливої позиції для забезпечення прозорості та рівних правил гри.

Результати цих змін не змусили на себе чекати. За даними керівництва профільного парламентського комітету, за січень–травень 2025 року інтернет-провайдери сплатили до державного бюджету вражаючі 2,55 мільярда гривень податків. Це на 50% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, що є прямим підтвердженням ефективності заходів з детінізації. Зокрема, надходження з ПДВ зросли на 56,1% (з 0,9 до 1,4 млрд грн), податок на прибуток – на 29,4% (з 0,2 до 0,3 млрд грн), а податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – на 80,4% (з 0,4 до 0,7 млрд грн).

Однак, попри досягнуті успіхи, повна детінізація економіки ще не настала. Частина ринку продовжує шукати альтернативні механізми для уникнення оподаткування. Серед поширених схем – використання фізичних осіб-підприємців (ФОПів) для надання послуг інтернету з непрофільними кодами Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД) у сфері електронних комунікацій. Також спостерігається приймання платежів на реквізити ФОП із непрофільними КВЕДами, такими як