Богдан Кирлик: Як Великоберезнянська громада подвоює бюджет через міжнародне співробітництво

Автор: Дмитро Синяк

Голова Великоберезнянської громади Закарпатської області Богдан Кирлик став об’єктом уваги на публічному діалозі «Децентралізація на зв’язку». Його розповідь про міжнародне співробітництво вразила присутніх своєю неординарністю та практичністю. Великоберезнянська громада успішно реалізувала три проєкти з міжнародними партнерами, залучивши понад 600 тис. євро. «Децентралізація» вирішила докладніше дізнатися про досвід команди Богдана Кирлика.

Голова Великоберезнянської селищної ради Богдан Кирлик зі своїм колективом

Стратегії Богдана Кирлика для успішного співробітництва з Європейським інвестиційним банком

Які досягнення Великоберезнянської громади у залученні позабюджетних коштів? Чим ви найбільше пишаєтеся?

– Я прийшов з бізнесу в місцеву політику, тому для мене ефективність вимірюється конкретними цифрами. Це, перш за все, обсяг інвестицій в наші проєкти. Наприклад, за програмою «Польща-Україна» ми отримали понад 1,25 млн євро на водовідведення у Великому Березному. За програмами Interreg NEXT «Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна» отримали 0,38 млн євро на водовідведення і 0,32 млн євро на ремонт поліклініки, зведеної ще за часів Чехословаччини. Триває процедура узгодження та підписання документів. Спочатку ведеться підписання кредит-контракту між донором та лідером, а потім партнерської угоди.

Понад мільйон євро тільки по одному проєкту! Як вам вдалося залучити ці кошти?

– Я почав працювати над міжнародним напрямом ще у 2003 році як депутат районної ради. У 2010 році став селищним головою, а у 2011 ми підготували проєкт з польським повітом Леско, але він виявився завеликим. Ми не мали досвіду, тому набрали лише 63,5 бали (мінімальний поріг 65 балів). Ми зрозуміли, що треба працювати з меншими проєктами. У співпраці зі словацькими партнерами ми взяли участь у програмі «Норвезький фінансовий механізм», де реалізували кілька мікропроєктів. Перший – «Партнерський обмін для розвитку місцевої зайнятості», спрямований на зниження безробіття серед ромського населення. Другий – «Інформація не знає кордонів», що стосувався створення туристичних інформаційних центрів в Ублі та Великому Березному. Третій – «Моніторинг погодних умов та доступності доріг на словацько-українському кордоні». Це дало нам досвід та бали.

Яку роль відіграють закордонні партнери?

– Нам пощастило з партнерами, але якби ми не шукали, то нікого б і не знайшли. Я нещодавно повернувся з Люксембургу, де зустрічався з представниками Європейського інвестиційного банку, обговорюючи можливості прямого отримання коштів українськими громадами. Зараз більшість європейських фінансових інституцій працюють через Кабінет Міністрів. Я запропонував збільшити обсяг бюджетів існуючих програм, що значно спростить процес.

Що саме ви маєте на увазі?

– Бюджет програми «Польща-Україна» – 180 млн євро, HU-SK-RO-UA 2021-2027 – 67 млн євро. Європейський інвестиційний банк планує виділити прикордонним українським громадам 500 млн євро. Я пропоную влити ці кошти у вже існуючі програми. Наприклад, HU-SK-RO-UA отримає не 67, а 670 млн євро. Ми маємо контракти, зв’язки і будемо працювати без зупинки. Важливо збільшити фінансування за програмою Interreg Europe, в якій можуть брати участь всі області України. Також варто виділити Дунайську транснаціональну програму 2021-2027. Проблемою є те, що обидві програми передбачають фінансування проєктів тільки після аудиту. Громади мають спочатку профінансувати роботи, а вже потім отримати кошти від донорів.

Презентація книги «Стежками лемків», виданої в рамках  проєкту. HU-SK-RO-UA «Стежка предків»

На фестивалі в партнерському селі Ліптовська Теплічка (Словаччина), який проводився в рамках реалізації проєкту HU-SK-RO-UA «Стежка предків»

Книга «Стежками лемків», видана в рамках  проєкту HU-SK-RO-UA «Стежка предків»

Один з трьох спортивних майданчиків, побудованих у рамках  проєкту HU-SK-RO-UA «Carpathian Mobility – Покращення доступності та мобільності у словацько-українському транскордонному регіоні»

Велодоріжка, що йде по дамбі на річці Уж, побудована у  рамках проєкту HU-SK-RO-UA/ «Carpathian Mobility – Покращення доступності та мобільності у словацько-українському транскордонному регіоні»

Що би ви порадили громадам, які хочуть наслідувати ваш досвід?

– Не сидіти на місці, а їздити, шукати, діяти. Бути на всіх інвестиційних форумах, зустрічах. Сидячи в кабінеті, партнера не знайдеш. Якось в інтерв’ю мені винесли заголовок: «Я брав пляшку і йшов знайомитися». Звісно, можна замінити пляшку на сувеніри, але важлива щира розмова. Вам потрібна щира розмова з людиною, що приймає рішення. За неформальною вечерею найпростіше дізнатися, хто перед вами, що він може, а що ні.

Чим доводиться жертвувати, шукаючи хороших ділових партнерів?

– Трьома речами. Перша – власним часом. Друга – особистими коштами. Третя – здоров’ям. Може, це виглядає непрофесійно, але у мене все працювало саме так. Якщо хочете результат, треба по-справжньому подружитися. Треба їздити, бути присутнім на заходах партнера, запрошувати на семінари. Рекомендація може відкрити ті чи інші двері. Працюйте, й успіх обов’язково прийде. Спочатку ми познайомилися зі словаками, через них – з угорцями, потім словаки познайомили нас із французами, а в процесі перемовин з французами ми ще й познайомилися з німцями. Ось як здобувають партнерів!

На місці потенційного пішохідно-велосипедного міжнародного пункту пропуску Улич (Словаччина) – Забрідь (Україна). Зліва направо:  староста села Улич Янко Голінка, голова Великоберезнянської селищної ради Богдан Кирлик, віце-президент регіону Прованс Альпи Лазурний Берег (Region Sud Provence Alpes Cote D`azur), Франція Жан-П’єр Колін, заступник голови Пряшівського самоврядного краю Словацької Республіки Йозеф Канущак

Ви випадково познайомилися?

– Нічого випадкового не буває. Випадковість – це закономірний результат плідної праці. Треба всюди їздити, презентувати себе, і співпраця обов’язково налагодиться. Не женіться за великими проєктами, починайте з малих: досвід важливий. Раджу постійно вчитися. І треба вчити англійську мову.

Невже ви зараз вивчаєте англійську?

– Ось цим, я, на жаль, не можу похвалитися, тому я всюди маю возити із собою перекладачів. Але молодь повинна вчити мову. У команді місцевої ради обов’язково повинен бути той, хто вільно розмовляє англійською. Ця людина має також розумітися на пошуку зовнішніх коштів. Це важливо, бо часто буває так, що переклад грантових пропозицій робиться через 2-3 місяці після того, як в інтернеті з’являються англомовні документи. Тобто якщо ти добре знаєш англійську, швидше отримуєш інформацію.

Голова Великоберезнянської селищної ради Богдан Кирлик (праворуч) під час передання його громаді пожежного автомобіля від муніципалітету Дольні Чермна, Чехія

Де громаді позичати гроші для співфінансування проєктів?

Скільки фахівців Великоберезнянської селищної ради залучені до пошуку зовнішнього фінансування?

– На разі у нас працюють два проєктних менеджери, які супроводжують існуючі проєкти та шукають кошти для наступних. Частину роботи також беруть на себе наші партнери за кордоном. Але тут важливо в усьому доповнювати їх і діяти максимально оперативно: вносити необхідні зміни до бюджету, висилати потрібну документацію. Адже часто буває так, що інформація про дедлайн тих чи інших проєктів надходить тоді, коли часу майже не залишилось.. І щоб ви могли втиснутися в обмежені часові рамки, потрібне цілковите сприяння депутатського корпусу та управлінського апарату. Також ви повинні мати готову проектно-кошторисну документацію, яку, за потреби, можна буде швидко скоригувати.

Де ж ви знаходите людей, які знають англійську, розуміються на пошуку зовнішніх коштів та ще й можуть показати результат?

– Я не вимагав негайного результату. Я казав: «Ваша задача зараз – брати участь в усіх можливих  тренінгах з проєктного менеджменту і навчатися. (Вдосконалення знань з англійської мови – само собою). Наступним кроком було надання невеличких доручень, виконання яких вселило у працівників віру у себе, у те, що їм по силах і більші проєкти. Бо практика така, що на початках з десяти поданих проєктів ти виграєш один. Тепер ми вже виграємо, принаймні, один з трьох проєктів, на які подаємося. Але на початках було зовсім по-іншому.

Спільне фото у партнерському місті Великого Березного Хассельбах (Німеччина). У центрі – голова Беликоберезівської громади Богдан Кирлик, поруч з ним бургомістр Хассельбаха Сімон Хаас

Партнерська угода Великоберезнянської громади та німецького міста Хассельбах

Ви говорили про співфінансування проєктів. Зазвичай це непроста річ, тому що у бюджеті рідко є зайві гроші. Що ж робити? Як не втрачати час до наступного року і наступного бюджету?

– Під час того публічного діалогу, про який ви згадували, я казав, що коли об’єм співфінансування офіційно складає 10%, будь готові, що у реальності вийде 20%. Що я маю на увазі? У мене був такий випадок. За програмою НU-SK-RO-UA нам погодили збільшення бюджету і додали 50 тисяч євро, бо ціни за час реалізації проєкту змінилися. Однак умова була наступною: гроші мають надійти вже після аудиту, останнім платежем за проєктом. А ми це не планували. Довелося терміново шукати у бюджеті ці гроші. А тут якраз частина депутатів через особисті амбіції відмовилася голосувати за виділення додаткових 2 млн грн. Хоча роботи, за які ми повинні мали заплатити ці гроші, вже були виконані. Тоді, на щастя, нам підставила плече Закарпатська обласна адміністрація, яку тоді очолював Віктор Микита. Нам дали субвенцію, яка зайшла нам на рахунки 25 грудня. Це при тому, що 27 грудня – кінець бюджетного фінансування, остання дата, коли казначейство ще обробляє документи і коли здійснюється платежі, а також остання дата роботи по проєкту згідно попередньо узгодженого з партнерами плану.

Встигли?

– Так, ми за ті два дні провели всі платежі, розрахувалися з усіма виконавцями робіт і надавачами послуг й, відповідно, успішно завершили проєкт. А якщо би ми цього не зробили, то втратили б репутацію надійного партнера і тоді не змогли б взагалі певний час подаватися на нові конкурси для отримання грантів. До речі, обласна адміністрація може не тільки позичати, але й виділяти кошти без повернення на проєкти громад (і така співпраця у нас була). Адже в її задачі, зрештою, входить розвиток інфраструктури області та залучення інвестицій. До речі, мені відомо про випадок, коли кошти на реалізацію проєкту в одному селі Львівської області надала Львівська обласна рада. Без цього проєкт не було б реалізовано, а у бюджеті маленької сільської громади грошей не було. Теж цілком реальний кейс.

Відвідини українською делегацією початкової школи у селі Ліптовська Теплічка у Словаччині. Зліва направо: староста села Ліптовська Теплічка  Славомір Копач, директор школи Меланія Сопкова, голова Великоберезнянської селищної ради Богдан Кирлик

Голова Великоберезнянської селищної ради Богдан Кирлик під час робочої зустрічі у будівлі Європейського інвестиційного банку, Люксембург

Як подвоїти бюджет громади

На тому ж таки діалозі «Децентралізація на зв’язку» голова Копичинецької громади Богдан Келічавий сказав, що мешканці часто дуже незадоволені, коли голова громади «їздить по закордонах», а конкретних результатів його поїздок немає. Але ж результати рідко бувають одразу. Що відповідати на це?

– Треба пояснювати, що закордонні поїздки – частина роботи з отримання грантів. Одного разу я навіть записав 40-хвилинне відео, у якому докладно розтлумачував, звідки з’являються проєкти, як вони створюються, фінансуються тощо. Звісно, на моїх запеклих політичних противників це жодним чином не вплинуло, так само як І на різноманітних крикунів, які вічно всім незадоволені. Але я на це і не розраховував. Розумні люди все зрозуміли. Треба звітувати, повідомляти про результати своєї роботи через соціальні мережі. Головне – переконання у тому, що ти робиш правильну справу. Якщо воно є, йди вперед, і нікого не слухай. Коли ти заведеш до громади великі кошти, твоїм ворогам залишиться тільки мовчати. Ось при бюджеті громади у 40 млн грн власних надходжень ми цьогоріч залучили 80 млн грн позабюджетного фінансування. Навіть якщо брати до уваги, що деякі проєкти розраховано на два роки, все одно, ми фактично подвоїли бюджет громади! Що тут вже казати про видатки на якісь там поїздки?!

Зараз вам вже не дорікають?

– Буває дорікають з іншого питання. От візьмемо проєкт з маркування понад 200 км гірських стежок  у громаді або проєкт з будівництва велодоріжки протяжністю 1,8 км по дамбі вздовж річки Уж. Мені різні критикани не раз казали: «Навіщо нам та доріжка!? Навіщо нам маркування стежок!? Краще купіть військовим позашляховик!» Логіка наче і є, однак кошти ці виключно цільові. Згідно з умовами проєкту, вони не можуть бути витрачені ні на що інше. Це доводиться пояснювати знову і знову.

Представники Благодійної організації Space-Eye Weiden (Німеччина) привезли подарунки учням Забрідської гімназії

Неформальна розмова за столом у старій хаті села Тополя у Словаччині. В центрі – депутат Пряшівського самоврядного краю Надя Сіркова, ліворуч від нього віце-президент регіону Прованс Альпи Лазурний Берег (Region Sud Provence Alpes Cote D`azur), Франція Жан-П’єр Колін та голова Великоберезнянської селищної ради Богдан Кирлик. Ліворуч від Наді Сіркової – заступники голови Пряшівського самоврядного краю Словацької Республіки Йозеф Канущак та Ярослав Макатура, далі депутат Пряшівського самоврядного краю та староста села Улич Янко Голінка

Якими мають бути перші кроки для пошуку позабюджетного фінансування?

– Насамперед моніторити дані про участь у проєктах, які часто публікують обласні організації, навіть адміністрації. Дуже цікаві пропозиції публікують посольства: США, Японії, Норвегії, Канади та інші. Їхні сайти теж треба регулярно переглядати. Починайте з маленьких: створення культурного середовища, молодіжного центру, облаштування простору для спілкування військових, закупівля обладнання для шкільної кухні, будівництво спортивного майданчику, фонтан у парку… Для початку підійде все! Подавайтеся всюди і не здавайтеся, якщо спершу будете програвати. Вода камінь точить!

Віце-президент регіону Прованс Альпи Лазурний Берег (Region Sud Provence Alpes Cote D`azur), Франція Жан-П’єр Колін та голова Великоберезнянської селищної ради Богдан Кирлик в залі засідань Великоберезнянської селищної ради

Презентаційний стенд Великоберезнянської громади на міжнародному форумі під «Мости солідарності: гуманітарні та соціальні ініціативи від міст до міст» у місті Штрассен, Люксембург