Дивлюсь на могилу…

Бачу імʼя та прізвище.

Бачу цифри: дату народження і дату смерті…

А між ними рисочка, така невеличка рисочка…

Довжиною в життя…

Сьогодні два роки світлої пам’яті від дня загибелі чудового чоловіка, татуся, брата, сина, друга – Віктора Євтушенка. Вічна пам’ять Герою!

Механік-водій 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону ВЧ А4447 Євтушенко Віктор Олександрович, 23.10.1995 року народження, загинув під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області 08.06.2023 року.

Нехай пам’ять про нашого Героя вічно живе в серцях всіх, хто його знав, і заплачену ціну вшановують покоління. Низький уклін тобі, ВОЇНЕ СВІТЛА І СВОБОДИ!

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять Віктора Євтушенка, віддаючи шану його героїчному подвигу. Він був не просто механіком-водієм, а справжнім воїном, який віддав своє життя за свободу України. Його ім’я назавжди залишиться в наших серцях. Віктор Євтушенко загинув, захищаючи рідну землю, і ми ніколи не забудемо його жертовність.

Ця невеличка рисочка між датами – це ціле життя, сповнене мужності та відданості. Він був чудовим чоловіком, татусем, братом, сином і другом. Його світла пам’ять буде жити вічно. Слава Герою Віктору Євтушенку!

Він назавжди залишиться прикладом для наслідування, символом незламності та патріотизму. Його подвиг – це внесок у нашу спільну перемогу. Ми завжди будемо пам’ятати Віктора Євтушенка і вшановувати його пам’ять.

Світла пам’ять Герою!