Вже два століття вчені та історики не можуть дійти згоди щодо походження П’ястів, першої задокументованої королівської династії Польщі. Нові дослідження дозволили наблизитися до розгадки цієї історичної таємниці.

Коли Пясти правили в Польщі

Як відомо, П’ясти правили в Польщі з X по XIV століття. Існувало кілька теорій щодо їхнього походження: від місцевих слов’янських дворян до моравських вигнанців або воїнів зі Скандинавії.

Генетичні та екологічні дослідження, що проводяться з 2023 року, під керівництвом молекулярного біолога Марека Фіглеровича, надали вагомі докази щодо справжнього походження П’ястів.

Головна підказка про походження П’ястів

Найбільш значуща знахідка була зроблена в Плоцькому соборі, в центральній Польщі. Там були знайдені ексгумовані кістки, датовані періодом між 1100 і 1495 роками. Генетичний аналіз чітко вказав на близьку спорідненість кількох осіб з династією П’ястів.

“Немає сумнівів, що ми маємо справу зі справжніми П’ястами“, – заявив доктор Фіглерович на конференції в травні 2025 року, підкреслюючи важливість знахідки для вивчення походження П’ястів.

Польські вчені змогли виділити ДНК з 33 останків, що охоплюють увесь період існування династії. Аналіз Y-хромосом показав, що скелети чоловіків мають рідкісну групу генетичних варіантів.

Походження П’ястів: нові дані

Згідно з дослідженнями, батьківська лінія династії бере свій початок з околиць Північної Атлантики. Проте, час їхньої міграції залишається невідомим.

Аналіз також виявив глибоку місцеву спадковість у ширшому населенні. Дослідження цвинтарів залізного віку по всій Польщі показали, що люди, які жили 2000 років тому, вже мали генетичний склад, притаманний підданим П’ястів.

Крім того, команда вчених з Познані досліджувала історію місцевого довкілля, проаналізувавши зразки з торф’яного дна озера Ледниця біля Познані.

Дослідження виявили різкий перелом у IX столітті: зниження кількості пилку дуба і липи, збільшення показників зернових і пасовищ. Сліди вугілля і сажі вказують на поширені пожежі.

Вчені припускають, що зміни могли бути спричинені підсічно-вогневим землеробством та необхідністю забезпечення харчуванням гарнізонів солдатів, які охороняли торговельні шляхи, якими перевозили бурштин і рабів. Це дає нове розуміння походження П’ястів та їхнього впливу на регіон.

На основі отриманих даних було побудовано модель зворотного зв’язку між чисельністю населення, сріблом (даниною правителям) і будівництвом фортець, що відображає будівництво валів у Познані, Гечі та Гнізні близько 990 року.

Вважається, що батьківська лінія П’ястів могла походити від піктів або шотландців. Проте, це не обов’язково вказує на військове завоювання, а може бути результатом шлюбів між представниками різних держав або переміщення знаті.

Наприклад, Светослава, сестра Болеслава Хороброго, була одружена з правителями Данії та Швеції, чиї нащадки пізніше правили Англією. Мережі європейської аристократії охоплювали багато держав.

Не всі таємниці походження П’ястів розгадані

Вчені продовжують з’ясовувати, чи був прабатько П’ястів піктом чи шотландцем, і наскільки рідкісним є генетичний маркер П’ястів серед звичайного населення Польщі. Загадкою залишається раптове зникнення срібла в Польщі після 1000 року.

Найбільш вірогідною теорією є те, що П’ясти не були слов’янами по батьківській лінії, але швидко адаптувалися, ставши частиною слов’янського світу. Їхній успіх пояснюється не завоюванням, а винятковою вдачею.

У Норвегії знайшли останки героя середньовічної саги

Раніше вчені підтвердили, що знайдені скелетні рештки в колодязі норвезького замку Сверресборг, належать воїну середньовічної саги про Сверріра, яка була написана понад 800 років тому і розповідає про реального короля Сверра Сігурдссона.

Кістки були вперше виявлені в колодязі замку в 1938 році, але тоді було проведено лише візуальний аналіз.

За словами вчених, це перший випадок, коли особу, описану в історичних текстах, було знайдено фізично.

Вас також можуть зацікавити новини: