У 2007 році заява президента Росії Володимира Путіна на Мюнхенській безпековій конференції про “однополярний світ” сприймалася багатьма як провокація. Проте, як виявилося, вона стала точкою відліку для нової епохи, що призвела до вторгнення в Грузію, анексії Криму та повномасштабної війни проти України, яка змінила архітектуру безпеки на європейському континенті. У 2025 році з тієї ж сцени прозвучала нова тривожна промова від віцепрезидента Джей Ді Венса, який звинуватив європейські уряди у наступі на свободу слова, вказуючи на цензуру та переслідування інакодумців. Ця подія підкреслила зміни у відносинах між Європою та США, де керівництво Сполучених Штатів все більше схиляється до ізоляціонізму, що може вплинути на підтримку України та участь у колективній безпеці.

На полях цьогорічного саміту НАТО в Гаазі відбулася зустріч з Бенедиктом Франке – виконавчим директором Мюнхенської безпекової конференції, ключового світового майданчика для обговорення питань безпеки та геополітики. Франке, колишній стратегічний радник уряду Німеччини та помічник Кофі Аннана в ООН, формує своє бачення глобальної безпеки через спілкування зі світовими лідерами. Метою зустрічі було обговорення поточного етапу російсько-української війни, теми втоми Заходу, руйнування довіри до міжнародних інституцій, але водночас і надії. Франке переконаний у цілком реалістичній меті союзників – перемозі України в цій виснажливій війні, та окреслив необхідні для цього кроки.

“Я не вважаю, що ми близькі до нової світової війни”

Оцінюючи нинішню ситуацію у сфері глобальної безпеки, Бенедикт Франке відверто зазначає, що вона “погана”. Він підкреслює численність конфліктів, їхню взаємопов’язаність та взаємопосилення. За його словами, вирішення одного конфлікту недостатньо, і необхідно значно краще справлятися з усіма одночасно. Франке висловив занепокоєння тим, що множинність конфліктів призводить до затьмарення кожного окремого з них. Він наголошує, що поведінка Росії є центром багатьох глобальних проблем і залишається найбільшою загрозою для Європи. Попри поточну напруженість, Франке не вважає, що світ близький до Третьої світової війни, оскільки більшість країн не беруть прямої участі в поточних конфліктах. Основною проблемою, на його думку, є зменшення ролі ООН та інших механізмів глобального управління, що відкриває простір для подальшої фрагментації та поляризації. Щоб протистояти цьому, необхідно зміцнювати ООН та міжнародну систему, засновану на правилах, залучаючи країни Глобального Півдня.

На питання про відновлення довіри до міжнародних інституцій, Франке визнає, що багато країн, включаючи Україну, втратили віру в ООН через її неспроможність виконати обіцянки. Він зазначає, що ООН часто сприймається як надмірно політизована структура, що використовується такими країнами, як Росія, для блокування ініціатив. Проте Франке наполягає на необхідності реформувати ці інституції, щоб вони відповідали викликам XXI століття, і передусім – ситуації в Україні. Стосовно Міжнародного кримінального суду (МКС), він наголошує на важливості посилення таких багатосторонніх структур, щоб покласти край епосі безкарності. На жаль, МКС також був політизований, що є неправильним, оскільки він повинен виконувати свою роботу незалежно від політичних симпатій.

“Люди починають усвідомлювати, що Україна – це щит Європи”

Бенедикт Франке спростовує думку про “втому від України” на Заході, хоча визнає загрозу того, що інші конфлікти можуть затьмарювати нагальність ситуації в Україні. Він переконаний, що Захід прагне успіху України і має краще її підтримувати. Франке підкреслює, що “перемога” для України означає захист кордонів, повернення земель та репарації, що відповідає бажанню українського народу. Він вірить, що в спільних інтересах бачити перемогу України в цій війні. Франке також відзначає зростаюче усвідомлення європейськими лідерами того, що Україна є “щитом Європи”, оскільки вона не тільки несе жертви, але й виробляє безпеку для континенту завдяки своєму досвіду, зброї та підготовленим військовим. Він закликає до подальшого зміцнення цього щита та впевнений у конкретних результатах саміту НАТО, зокрема у готовності США надати додаткові системи ППО Patriot.

“Європа усвідомила необхідність брати на себе більшу частину відповідальності за власну безпеку”

На питання про здатність Європи конкурувати з Росією у виробництві зброї, Франке рішуче заявляє “Так, звісно!”. Він вказує на те, що економіка Європи у 25 разів більша за російську, і закликає припинити перебільшувати силу Росії. На його думку, якщо Європа використає всі свої ресурси для підтримки України, вона зможе змінити баланс на полі бою. Він вважає реалістичним збільшення частки ВВП європейських країн на оборонні закупівлі до 5% (3,5% на оборону та 1,5% на стійкість), називаючи це необхідним у дедалі небезпечнішому світі. Франке підкреслює, що це робиться не заради тиску з боку США, а заради власної безпеки Європи. Він бачить, що Європа усвідомила необхідність брати на себе більшу відповідальність за власну безпеку та готова інвестувати, стаючи менш залежною від “менш надійних” Сполучених Штатів.

“Це не Росія вирішує, хто стане членом НАТО, а хто ні”

Франке спостерігає помітні зміни у лідерстві в Європі, відзначаючи зростаючу готовність діяти правильно попри внутрішні розбіжності та зростання поляризованості суспільства. Він закликає українців зосередитися на країнах, які підтримують Україну, і зробити так, щоб їм було ще легше надавати цю підтримку, замість зосереджуватися на нереалістичних очікуваннях. Він вірить, що об’єднана та сильна Європа переможе, навіть якщо її союзники, такі як США, не відступлять повністю. Франке наголошує, що США не відступлять, оскільки це не в їхніх інтересах, і їхня підтримка України зберігається, попри деякі труднощі. Він закликає змінити риторику і зосередитися на створенні чітких шляхів для підтримки, таких як виробництво західної зброї в Україні та української зброї на Заході. На питання про втому в самій Україні, Франке визнає, що, можливо, Захід надто сильно покладався на здатність українців зберігати бойовий дух. Він запевняє, що Україна не втратила жодного партнера і підтримка зростає. Щодо членства України в НАТО, Франке особисто підтримує його, але вважає, що спершу має завершитися війна і Україна стане членом Європейського Союзу. Він рішуче заявляє, що не Росія вирішує, хто стане членом НАТО. Найбільше Франке здивували неймовірний бойовий дух українського народу та нездатність Заходу колективно завершити цю війну за три з половиною роки.

Севгіль Мусаєва, УП