– Для Ваших розробок необхідна якась спеціальна техніка, чи вистачить стаціонарного ПК?
– Для програмування вистачить звичайного ПК, а ось для роботи з електронікою потрібно чимало обладнання – від базового мультиметра до осцилографів, ESR тестерів та лабораторних блоків живлення.
– Чи працювали ви раніше над іншими проєктами?
– Так, працював. Маю вже з десяток проєктів та різних робіт. Перелічувати їх можна довго, тому представлю найскладніші та найцікавіші.
Одним з таких є годинник зібраний з 384 світлодіодів.
Інший – напів мостовий трансформатор Тесла з аудіо модуляцією, який генерує майже 600 000 вольт.
– Які у Вас хобі, окрім комп’ютерних технологій?
– Приблизно три роки тому займався малюванням, але закинув, бо банально не вистачало часу.
– З Вами співпрацювали декілька учителів. Кому б Ви хотіли виразити слова подяки?
– Я хочу виразити слова подяки моїм вчителям інформатики Наталії Яременко та Миколі Галяну, безмежно вдячний їм за те, що допомогли з участю в конкурсі, а також окремо хочу подякувати Ользі Даниленко за допомогу з англійською. Ну і куди ж без однокласників, які всю дорогу підтримували та мотивували мене. Вам теж велике дякую.
– Уже маєте плани на майбутнє?
– У майбутньому планую зібрати безпілотного робота для розмінування та обстеження місцевості, мабуть він і буде наступним проєктом на INFOMATRIX 2024.
Бажаємо Артему гарної вдачі й утілення задуманого!
Для допитливих: як працює макет системи ППО «Anti-Shahed»?
Для виявлення цілей у моделі використовуються ультразвукові датчіки відстані. Вони працюють за принципом ехолокації в просторі. Кут охоплення радаром пристрою 180о . Датчик радару, подаючи звуковий імпульс, що має відбитися від об’єкту та повернутися назад, вимірює час, за який вже відбитий імпульс, тобто його відлуння, повернеться. Завдяки цьому ми можемо швидко і досить точно дізнатися відстань до об’єкту. Таким чином, система, обертаючи датчик, аналізує простір навколо нього кожні два-три градуси. У свою чергу, мікроконтролер заносить отримані дані в масив, де кожному виміру відповідно присвоюється кут, при якому він був зроблений.
Потім алгоритм порівнює нові данні з попередніми. Якщо він знаходить відмінності більші за допустимі, то починає рахувати кількість відмінних вимірів.
Якщо кількість збігається з вказаною, то в алгоритмі спрацьовує команда захоплення цілі й передбачає координати на сервомотор гармати, яка повинна влучити у ціль. Після цього потрапляння у ціль, радар повторює алгоритм пошуку цілі, повертаючи платформу з боку в бік, до виявлення нової цілі. В алгоритмі також реалізовано таймаут для радару, якщо за таймаут ціль зникла з радару, то система починає діяти спочатку.
Спілкувався Олександр Воронуха