Повернення Олега Ободовського: 3 роки 3 місяці віри та надії. Родина, друзі та земляки зустрічали героя, який пройшов АТО, війну та полон. Цей день став втіленням мрії, адже протягом 1338 днів родина жила вірою, молитвами, надією, долаючи відчай, біль та пошуки.

20 липня село Серби наповнилося радістю від зустрічі з Олегом Володимировичем Ободовським – живим, сильним та незламним. Рідні, близькі, земляки, представники влади та діти зібралися, щоб висловити свої почуття, що накопичувалися протягом років. Кожен присутній вірив у силу думки, що здатна змінювати реальність, і ця зустріч стала тому підтвердженням.

Серед присутніх був і Володимир Печериця, якого родина зустрічала у квітні після полону. Подібно до нього, Олег Ободовський повернувся додому, несучи з собою досвід, який важко осягнути тим, хто не пережив полону. Біль, страх, самотність, невідомість – ці переживання залишилися поза межами уявлень, але разом з ними – сила, гідність та незламність духу.

Олег Володимирович, який народився у липні, отримав від родини святковий подарунок – зустріч, яка продовжиться у теплому сімейному колі. Мати, дружина, сини, брати, сестра – вся велика родина зібралася, щоб допомогти загоїти рани, нанесені війною та полоном. Незважаючи на дорослий вік, у його очах читалося глибоке хвилювання. Земляки, обдаровуючи його короваєм, квітами, подарунками та обіймами, оточили його теплом і підтримкою.

«Дорогий наш, героїчний земляче! Щоб дійти до цього світлого дня ти пройшов АТО, велику війну, полон. Лише сильним духом під силу такі випробування. Вітаємо на українській землі, вдома, насичуйся її міццю, бо вона ж бо наша, рідна!» – звучали слова привітань.

Слава Україні!
Героям слава!