Історія справжнього українського воїна, Дмитра на прізвисько “Бот” з Борисполя, є яскравим прикладом незламності та мужності, що надихає. Після початку повномасштабного вторгнення ворога, він без вагань став на захист рідної землі. Вже 28 лютого 2022 року Дмитро приєднався до Сил оборони, розуміючи, що кожен український воїн є надзвичайно важливим для майбутньої Перемоги.

Спочатку Дмитро служив у транспортній авіації, де в складі роти охорони його завданням був захист стратегічно важливого бориспільського аеродрому. Це були часи, коли ворожі диверсійно-розвідувальні групи особливо активно намагалися проникнути на летовище. “Бот” згадує, як доводилося постійно бути напоготові, протидіючи підступним спробам ворога. Цей досвід виховав у ньому стійкість та вміння швидко реагувати в екстремальних умовах.

Однак справжнє своє покликання та найефективніше застосування своїх здібностей “Бот” знайшов у складі легендарної 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Тут він опанував надзвичайно важливу та небезпечну професію протитанкіста. Цей фах вимагає не лише майстерності у володінні зброєю, але й витримки, стратегічного мислення та непересічної хоробрості. Дмитро зізнається, що його улюбленим “інструментом” для знищення ворожої бронетехніки є потужний гранатомет “Карл Густав”. Ця зброя дозволяє ефективно боротися з танками та бойовими машинами піхоти ворога, що є критично важливим на полі бою.

Як знищувач ворожої техніки, “Бот” демонструє неймовірну ефективність. Тільки в останньому, надзвичайно важкому бою, він особисто спалив дві ворожі “бляшанки” – танк і БМП. Це не просто цифри, це врятовані життя побратимів та збережені позиції. Кожна знищена одиниця ворожої бронетехніки наближає Україну до перемоги і є свідченням професіоналізму та відваги українських воїнів.

– Найстрашніше – коли на тебе суне танк. – Зізнається “Бот”. – Це не артилерія, де чути “вихід” і є кілька секунд, щоб сховатися. У випадку з танком так не вийде: тут як молотком цвяхи забивати, – удар – готово. З іншого боку, і знищувати саме танки – це особливе задоволення.

Ці слова Дмитра яскраво ілюструють емоції та ризики, з якими щодня стикаються протитанкісти. Це робота, де помилка може коштувати життя, а успіх – врятувати сотні. Відповідь Дмитра на питання, що найскладніше в роботі протитанкіста, є надзвичайно повчальною та глибокою.

– Головне – це непомітно зайти на позицію і вийти з неї. Коли ти вже працюєш на місці, там простіше. І ще: дуже важливо перед завданням не брати дурного в голову, не накручувати себе. Замість цього думай про завдання, плануй, прокручуй різні ситуації й роби свою справу. Тоді з тобою все буде добре, а з ворогом – не буде.

Ці слова – не просто порада, а філософія виживання та ефективності на війні. Вони підкреслюють важливість психологічної стійкості, холодного розуму та ретельного планування. Дмитро “Бот” є взірцем професіоналізму та мужності, таким українським воїном, які сьогодні є опорою нашої держави. Його історія – це розповідь про тих, хто щодня ризикує життям, щоб забезпечити мирне майбутнє для України, наближаючи нашу спільну Перемогу. Цей український воїн на власному прикладі доводить, що героїзм – це не лише надзвичайні вчинки, а й щоденна віддана праця на захист своєї країни. Більше інформації.