-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
+
Новини Зіньківська Отг
Дмитру Ананійовичу Крупченку було всього сім років, коли розпочалася Друга світо…
Дмитру Ананійовичу Крупченку було всього сім років, коли розпочалася Друга світова війна. У 90-річному віці на його долю випало чергове кровопролиття…
Народився у Покровську, дитинство, як воєнне, так і післявоєнне, у Дмитра було важким. Всіх хлопчиків 1933-35 років народження залучали до роботи під час війни. У період сівби працював погоничем коней, биків. При збиранні урожаю перевозив снопи. Після війни закінчив чотири з половиною класи, поєднуючи навчання із роботою в колгоспі. У 1947-му важко переніс голодомор, пухнув і тому працював, щоб дали посьорбати баланди. У війну в Дмитра загинув старший брат Олексій – розряджав гранату із хлопцями. У 1948 році хлопець хотів закінчити п’ятирічну освіту, але йому принесли повістку на роботу в Донбас. У Маріуполі півроку навчався у школі ФЗО, потім зводив будинки у Слав’янську.
У 1953-му році пішов служити в армію, де був механіком-інструктором по водінню танків. Повернувшись додому, завербувався на заробітки у Сталінград (Волгоград) на 2 роки, бо роботи у селі не було. Пропрацював рік слюсарем – трактори ремонтував. Тут же закінчив курси водіїв. Попав під скорочення і повернувся додому. У селі продовжувалось безробіття. Поїхав у Полтаву, де 10 місяців навчався у музичній школі. Потім став працювати водієм у колгоспі. 13 років важкої щоденної праці підірвали здоров’я Дмитра Ананійовича і його перевели на полегшену роботу в майстерню – слюсарем по ремонту тракторів та комбайнів. Там він працював до виходу на пенсію.
Разом із дружиною, Ганною Сільверстівною, виховали двох доньок, допомагали дітям у вихованні чотирьох онуків та тішилися чотирма правнуками. Найменшого Ганна Сільверстівна не дочекалася.
– Бажаємо, татусю, ще прожити хоч скільки Бог дасть років, але при здоров’ї і щоб війна ця закінчилась, – адресують вітання ювілярові найрідніші люди.
💐 Приєднуємося до щирих слів, Дмитре Ананійовичу, бажаємо у поважному віці залишатися життєрадісною та щасливою людиною. Відкривайте своє серце та двері домівки гостям та лише гарним звісткам. У доброму здоров’ї дочекайтеся сторічного ювілею, а найближчим часом – миру та Перемоги усім нам!