Днями, під час своїх робочих поїздок, мав нагоду відвідати отця Богдана, настоятеля унікальної Горянської ротонди. Цей храм, що стоїть в Ужгороді, є справжньою архітектурною та культурною перлиною не лише Закарпаття, а й усієї України. Його історія сягає глибини століть, адже будівництво датується періодом від X до XIV століття, що робить Горянську ротонду одним з найдавніших діючих храмів нашої країни. Кожна цеглина, кожен камінь цього спорудження дихає давниною та величчю, розповідаючи безмовну історію багатьох поколінь. Це місце, де історія і сучасність переплітаються, створюючи особливу атмосферу духовності та національної спадщини.

Архітектура Горянської ротонди зачаровує своєю простотою та досконалістю. Внутрішній розпис храму, особливо старовинні фрески, яким вже не менше 500 років, є справжнім шедевром середньовічного мистецтва. Вони не просто прикрашають стіни, а переносять відвідувача крізь час, дозволяючи зануритися у духовну спадщину минулого. Мою особливу увагу прикувала фреска «Втеча з Єгипту». Це не просто зображення біблійної сцени; це глибоке полотно, що передає історію Марії та Йосипа, які змушені були тікати від жорстокості Ірода, щоб врятувати життя новонародженого Ісуса. Художник майстерно зобразив Божу Матір, яка ніжно затуляє немовляті уста, щоб його плач не видав їх ворогам. Ця деталь підкреслює універсальність материнської любові та прагнення захистити своє дитя від будь-якої небезпеки.

Крізь тисячоліття ця фреска несе потужне послання материнської любові та опіки. Як багато наших українських жінок були змушені так само рятувати своїх дітей від ворога у новітній історії! На жаль, сучасна українська дійсність рясніє спогадами про те, як цілі родини переховувались у підвалах, у лісах, шукаючи безпеку, поки в їхніх домівках перебували окупанти. І часто саме тиша, здатність приховати свою присутність, врятувала їм життя. Ці паралелі між давньою історією, зображеною на фресці Горянської ротонди, та трагічними подіями сьогодення глибоко вражають і викликають сильні емоції. Горянська ротонда стає не лише пам’яткою минулого, але й живим свідченням незламності духу українського народу, його здатності до виживання та захисту найдорожчого, зберігаючи традиції та віру навіть у найскладніші часи.

Отець Богдан та його громада роблять надзвичайно важливу роботу, дбаючи не лише про збереження цього унікального храму, але й про дітей. Це стосується не тільки місцевих мешканців, а й тих, хто втратив свій дім та змушений був покинути рідні місця через цю криваву війну, що продовжує роздирати нашу країну. Горянська ротонда стає осередком надії та підтримки, місцем, де духовність поєднується з реальними справами милосердя. Саме такі місця та люди допомагають Україні вистояти та зберегти свою культурну ідентичність, підтримуючи тих, хто найбільше постраждав від агресії та знаходити розраду у вірі. Дякую отцю за його самовіддану працю та служіння на благо громади та країни. Ця зустріч у серці Закарпаття ще раз підтвердила, що духовні цінності та віра є непохитною опорою у найскладніші часи.