Дні життя нашого можуть сягати сімдесяти, а при силах – вісімдесяти літ. Та їхня гордість – це страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо…
(Пс. 90:10)

Головне не скільки людина прожила, а як вона прожила своє життя! Можна прожити довге життя, мати сиву бороду й зморшки, але залишитися невігласом, зухвалим і гордовитим. Натомість, можна в юному віці 15-30 років стати справжньою Людиною з великої літери, заслужити глибоку повагу людей і Божу прихильність.

Ми вшановуємо Героїв України! Їм – слава, пам’ять і щира молитва. А нам, живим, – єднання, незламна воля до перемоги та сили трудитися на славу Бога і нашої Батьківщини – України!

Останній день зими, 28 лютого 2026 року, місто Долина з глибокою скорботою проводжає до місця вічного спочинку воїна-захисника України. Мирослав КОЗА, своїм подвигом боротьби та незламною відвагою, навіки записав своє ім’я в книгу пам’яті та шани нашої нації.