Вічна пам’ять Герою: історія молодшого сержанта Віктора Стельмаха з позивним «Саба»

18 жовтня 2024 року Україна знову зазнала непоправної втрати. Внаслідок мінно-вибухової травми, несумісної з життям, під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув наш земляк, молодший сержант Стельмах Віктор Миколайович. Народився Віктор 19 січня 1995 року в селі Іванчі. Його позивний «Саба» став відомий серед побратимів як символ відваги та професіоналізму. Він служив командиром 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів у ВЧ А4056.

З перших днів повномасштабного вторгнення Віктор прагнув стати до лав захисників, плекаючи мрію про «АЗОВ». Його військовий шлях розпочався з піхоти, але доля звела його з авіацією. Служачи у 68 єгерській бригаді, він опанував мистецтво керування безпілотниками, ставши одним із найкращих операторів БПЛА. Віктор був серед тих, хто стояв біля витоків створення легендарного підрозділу «Шершні Довбуша», ділився своїми знаннями та досвідом, навчаючи інших майстерності польотів.

Після звільнення з війська, Віктор не зміг залишатися осторонь. Він долучився до роботи благодійного фонду, де заснував школу FPV. Як справжній майстер свого діла, він навчав усіх охочих керувати дронами, передаючи їм свої унікальні навички. Проте, поклик обов’язку та прагнення бути поруч із побратимами виявилися сильнішими. Віктор повернувся на фронт, бо не міг інакше. Його слова: «Завдяки Вам, тил, ми стали РАБАМИ вашого спокою», – назавжди залишаться нагадуванням про ту ціну, яку платять наші захисники.

За виняткову мужність та героїзм, проявлені під час захисту Батьківщини, Віктора Стельмаха посмертно нагороджено орденом «Золота зірка». Указом Президента України йому присвоєно високе звання «Герой України».

Вічна шана та пам’ять нашому Герою.