Безбар’єрність – це концепція, яка охоплює всі сфери життя, включаючи мову. Важливо вміти коректно говорити про людей з інвалідністю та ефективно спілкуватися з ними. Безбар’єрність у мові означає використання слів і фраз, які не містять упереджень, стереотипів або дискримінації.

Ключовим принципом безбар’єрної мови є ставлення до людини на першому місці. Спочатку ми говоримо про людину, а потім про її особливості. Важливо уникати узагальнень і використовувати конкретні формулювання. Безбар’єрність мови сприяє створенню інклюзивного суспільства.

При розробці інклюзивного середовища, важливо чітко визначити цільову групу, для якої воно призначене. Безбар’єрність передбачає врахування потреб різних груп населення.

Використання словосполучення «маломобільні люди і люди з інвалідністю» є некоректним, оскільки люди з інвалідністю є частиною маломобільних груп, а не окремою категорією. Важливо розуміти, що безбар’єрність стосується всіх маломобільних груп населення.

До маломобільних груп населення належать:

• Люди з тимчасовими фізичними порушеннями;
• Люди похилого віку;
• Вагітні жінки;
• Діти до 7 років з батьками або супроводжуючими;
• Люди зі значною різницею в масі тіла або зрості від середніх показників.

Дізнайтеся більше про безбар’єрність за посиланням: https://bf.in.ua/

« повернутися