Шепетівка в скорботі: зустріч Героя Івана Літнаровича

17 травня Шепетівська громада провела в останню путь воїна Івана Літнаровича, який загинув, захищаючи Україну. Низький уклін Герою, який віддав своє життя за нашу свободу та незалежність.

Іван Літнарович, старший стрілець-оператор, вірно служив у 3 механізованому відділенні 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону. Він боровся не за інтереси чи вплив, а за саме життя, за українську націю, за вільну Україну.

Народився Іван 7 липня 1976 року в селі Микулин, Полонського району, у звичайній родині, де змалку був привчений до праці та поваги до землі. Зростав спокійним та слухняним, завжди допомагав батькам. Після закінчення Микулинецької середньої школи здобув фах шофера-тракториста у Грицівському професійному училищі №38.

Строкову службу проходив у Керчі, а потім у Донецьку. Після повернення працював у колгоспі, згодом переїхав до Шепетівки, де працював водієм. У Шепетівці зустрів свою кохану Ірину, з якою створили міцну сім’ю та виховали двох синів – Івана та Миколу. Батьківство для Івана Івановича було найважливішим, він завжди був поруч із синами, навчав їх, ділився досвідом, підтримував у всіх починаннях. Іван пишався своїми дітьми, радів їхнім успіхам.

Родина Літнаровичів цінувала прості радощі: поїздки на природу, риболовлю, полювання, спільні вечори. Іван мріяв про власну вантажівку, невеликий бізнес, хотів забезпечити майбутнє дітей, подарувати їм щасливе та спокійне життя. Він був людиною врівноваженою, з добрим серцем та чудовим почуттям гумору, завжди знаходив потрібні слова.

У липні 2024 року Івана мобілізували. Після навчання на полігоні в Рівненській області його направили на Покровський напрямок. Він мужньо виконував свій обов’язок, не нарікав, не жалівся, бо знав, що захищає рідну землю та свою родину. 23 вересня отримав контузію, але після лікування знову повернувся в стрій. 25 вересня зв’язок із Іваном обірвався. Рідні чекали з надією, молилися за його повернення. Згодом надійшло страшне повідомлення: «Пропав безвісти».

І лише потім стало відомо, що 1 жовтня 2024 року Іван Літнарович загинув, виконуючи бойове завдання, віддано захищаючи Україну. Він загинув як Герой, захищаючи нашу свободу та майбутнє.

Йому було всього 48 років. Іван Літнарович назавжди залишиться в нашій пам’яті як воїн, який віддав своє життя за Україну.

Вічна пам’ять Герою Івану Літнаровичу! Слава Україні!

Героям слава!