Додому повернулися на щиті: у Кропивницькому попрощалися з Героями-захисниками

Кропивницький знову у жалобі. Сьогодні, 04 березня, в останню путь містяни провели двох Героїв-захисників, які віддали своє життя за свободу і незалежність рідної землі — солдата Сергія Абрамова і сержанта Андрія Романова. Ціною власного життя вони сплатили за цілісність і незалежність України. Важко знайти слова, щоб висловити всю скорботу, яку відчувають родини та близькі загиблих.

Сергій Абрамов народився 20 листопада 1977 року у Кропивницькому. Навчався у загальноосвітній школі №16. Із 1993 року працював водопровідником у пересувній механізованій колоні – 140, потім – на тепличному комбінаті. Його трудова діяльність була прикладом відповідальності та працьовитості.

Восени 2023 року Сергій Абрамов приєднався до лав Збройних Сил України, він став на захист батьківщини у складі 154-ої окремої механізованої бригади. Служив на посаді стрільця – помічника гранатометника. Воював на найгарячіших напрямках бойового зіткнення: Донецькому та Харківському. Його мужність та відвага були прикладом для побратимів.

Солдат Сергій Абрамов загинув 23 лютого 2025 року в районі населеного пункту Западне Куп`янського району Харківської області під час виконання бойових завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України. Він віддав своє життя за мирне майбутнє України.

Йому було 47 років… Сергій Абрамов був щирою, доброю, товариською людиною, дуже любив свою родину, був підтримкою та опорою для них, турботливим сином та братом. Він назавжди залишиться в пам’яті тих, хто його знав.

Без рідної людини в невимовній скорботі залишились мама, тато та сестра захисника. Смерть рідної людини – це непоправна втрата, біль якої важко пережити.

Андрій Романов народився 10 серпня 1991 року у Кропивницькому. Навчався у загальноосвітній школі №3. Закінчив Кіровоградський медичний фаховий коледж ім. Є.Й.Мухіна, де здобув освіту фельдшера. Його вибір професії був свідомим рішенням допомагати людям.

Свою професійну діяльність розпочав одразу після навчання у коледжі, у 2010 році. Працював медичним братом в обласному клінічному госпіталі ветеранів війни в Кропивницькому. Проявив себе висококваліфікованим працівником з високим почуттям відповідальності за доручену справу. Його професіоналізм та відданість справі заслуговують на найвищу повагу.

Через декілька років Андрій Романов приєднався до команди фармацевтичної компанії «Сандоз», де займався навчанням лікарів та підвищенням їхньої кваліфікації. Він завжди прагнув до самовдосконалення та розвитку.

Андрій Романов захоплювався спортом – професійно займався волейболом. Неодноразово був призером змагань, волейбольних турнірів різних рівнів. Брав участь у благодійному «Кубку Захисників та Захисниць України з волейболу». Спорт був його пристрастю та способом життя.

Від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України займався волонтерською діяльністю. Його небайдужість до чужого горя заслуговує на найвищу похвалу.

У березня 2023 року став до лав Збройних Сил України. Служив на посаді фельдшера медичного пункту аеромобільного батальйону. За час служби проявив себе як відданий своїй справі військовий медик, здобувши повагу побратимів. Його впевненість, людяність та підтримка були незмінними супутниками в будь-якій ситуації. Для багатьох він став найкращим командиром медичної частини, де б не перебував. Його самовідданість рятувала життя.

Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України», відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України – нагрудним знаком «За збережене життя», грамотами командира 80-ої окремої десантно-штурмової Галицької бригади, командувача оперативного стратегічного угрупування військ «Хортиця», мав статус ветерана війни – учасника бойових дій. Ці нагороди є визнанням його заслуг.

Сержант Андрій Романов загинув 25 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Юнаківка, Сумського району, Сумської області. Він загинув, захищаючи свою країну.

Йому назавжди буде 33 роки… Його смерть – велика втрата для всіх, хто його знав.

Залишивши в серцях рідних, близьких велику порожнечу Андрій Романов назавжди залишатиметься у їхніх спогадах як щира, доброзичлива, чуйна, товариська, відповідальна людина, справжній друг і побратим. Його пам’ять буде жити вічно.

Без рідної людини залишились батьки, дружина, дев’ятирічний син та брат захисника. Важко уявити біль втрати рідних.

Доземний уклін нашим захисникам! Вічна пам’ять Героям нашого часу!

У публікації використані фото Суспільне Кропивницький