Чи знали ви, що майже половина нашого сміття – це харчові відходи? Якщо їх не компостувати, вони потрапляють на сміттєзвалища, де гниють і виділяють шкідливий метан. Натомість, правильне компостування вдома дозволяє перетворити ці відходи на цінне добриво для вашого ґрунту. Це чудовий спосіб зменшити кількість сміття та покращити стан вашого саду чи городу.

Що можна компостувати?

– овочеві та фруктові залишки;

– кавову гущу, чайне листя;

– яєчну шкаралупу;

– скошену траву, опале листя, дрібні гілочки.

Чого не можна класти в компост: м’ясо, рибу, молочні продукти, жир, хворі рослини та пластик. Ці матеріали можуть зіпсувати процес компостування або стати джерелом шкідливих речовин.

Порада: для зручності використовуйте компостер у дворі або спеціальне відро з кришкою на кухні. За кілька місяців ви отримаєте пухкий, природний ґрунт – ідеальне органічне добриво для квітів, грядок чи кімнатних рослин.

Нижче надаємо зрозумілі та ефективні правила компостування біовідходів їх утворювачами на присадибних, дачних і садових ділянках:

1. 30-50% відходів у відрі для сміття – це органіка. Органічні відходи – це залишки або відходи біологічного походження. Існують різні види органічних відходів, такі як: їжа (шкірка фруктів, овочеві очистки, насіння, кістки, залишки каш і супів), рослинні залишки (листя, гілки), відходи тварин (волосся, нігті, пір’я, послід).
2. Певні органічні відходи можна компостувати. За допомогою цього процесу побутові органічні відходи можна не викидати, а перетворювати на органічне добриво і ґрунт.

Чотири компоненти для утворення компосту:

• Основа, або ж субстрат. Це біорозкладний матеріал, наприклад: сухі рештки рослин, дерева (опале листя, солома, подрібнене гілля, тирса), картон тощо.
• Органічні відходи. Вони мають високий вміст азоту – це рештки їжі (овочів, фруктів), молодої рослинності.
• Повітря
• Волога

Рекомендації:

1. Оптимальні пропорції субстрату до органічних відходів: 2-3 частини субстрату до 1 частини органіки. Якщо субстрату буде замало, це може призвести до гниття та неприємного запаху.
2. Взагалі неприємний запах від компосту – ознака того, що щось пішло не так:

• замало субстрату, замало аерації (доступу повітря), забагато вологи. Відповідно, потрібно додати більше матеріалу для субстрату (заодно він поглине зайву вологу), «провітрити» компост – наприклад, перемішати вилами чи іншим доступним предметом.

3. Подрібніть матеріал, який використовуєте для субстрату: порвіть картон, подрібніть гілля тощо. Чим дрібніше буде субстрат, тим швидше відбуватиметься процес компостування.
4. Для компостування найкраще підходять залишки рослинного походження: качани, очистки фруктів та овочів, чайна заварка і кавова гуща (без цукру), залишки їжі, яєчна шкаралупа, свіжескошена трава, бур’яни до того, як вони встигли утворити насіння тощо.
5. Перемішуйте компост час від часу, додаючи нові шари субстрату чи порцій органічних відходів. Ніколи не утрамбовуйте компост: повітря — важливий компонент, що прискорює компостування.
6. Компостна суміш має бути вогкою, але не надто. Якщо компост починає неприємно пахнути, одна з причин — надмірна вологість: додайте більше субстрату.
7. Щодо температури, чим тепліше погода, тим швидшим буде процес. Однак і сам компост продукує тепло. Коли процес компостування буде «у розпалі», компост почне нагріватися – температура всередині може сягати понад +60 С. Коли суміш почне «стигнути», це буде ознакою завершення компостування, і зовсім скоро ви зможете використати свій компост як добриво.

Табу для компосту:

• фекалії домашніх тварин (в них можуть міститися інфекції) і використаний наповнювач для котячого туалету;
• хлібні залишки, особливо підгнилі і запліснявілі, жирні, масляні, молочні, рибні та м’ясні продукти (вони призводять до гниття і часто стають причиною жахливих запахів). Єдиний виняток — яєчна шкаралупа — її додавати у компост можна;
• міцна шкаралупа грецьких горіхів і великі кісточки фруктів (персик, абрикос, слива), бо вони дуже повільно розкладаються у компості;
• чай в пакетиках (можна тільки в тому випадку, якщо чайна заварка без пакетика);
• шкірка цитрусових у великій кількості (вона довго перегниває і пригнічує життєдіяльність дощових черв’яків);
• синтетичні тканини, скло, пластмаса (вони не перегнивають);
• фільтри від пилозбірників і повітряочисників (побутовий пил містить шкідливі сполуки);
• шматки гіпсокартону (будівельний матеріал буває буквально просочений токсинами);
• глянцевий або крейдований папір (містити важкі метали);
• нехарчові відходи, наприклад, ватні диски, гігієнічні палички, волосся, нігті. Такі відходи не розпадаються одночасно з органікою, тому отриманий компост виглядатиме неохайно.
• неорганічні матеріали, такі, як поліестер, пластик, акрил тощо;
• великі шматки дерева.

Закликаємо утворювачів біовідходів організувати компостування на своїх присадибних, дачних і садових ділянках та, як результат, отримувати органічне добриво для використання в городництві і садівництві!

« повернутися