Розглядаючи поняття домашнє насильство, згідно зі статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», це будь-які дії чи бездіяльність, що включають фізичне, сексуальне, психологічне або економічне насильство. Воно може вчинятися в сім’ї, в межах спільного проживання, між родичами, а також між теперішнім чи колишнім подружжям або іншими особами, які спільно проживали, незалежно від родинних зв’язків чи шлюбу. Важливо, що це визначення охоплює випадки, коли кривдник проживає в тому ж місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Ефективна боротьба з цим явищем та захист постраждалих є пріоритетом.

   Для посилення заходів проти насильства щодо жінок та забезпечення захисту постраждалих осіб, 01 листопада 2022 року в Україні набула чинності Стамбульська конвенція – Конвенція Ради Європи про запобігання насильству проти жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами. Цей важливий міжнародний документ держава ратифікувала 20.06.2022 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами». Головна мета конвенції – захист, запобігання та протидія будь-яким формам насильства, дискримінації стосовно жінок та домашньому насильству, забезпечуючи права та безпеку.

   Згідно зі статтею 57 Стамбульської конвенції, сторони зобов’язані забезпечити постраждалим право на правову допомогу, включаючи безоплатну правову допомогу, відповідно до національного законодавства. В Україні, згідно з пунктом 22 частини 1 статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», особи, які зазнали домашнього насильства або насильства за ознакою статі, мають законне право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги. Це є важливим кроком для підтримки постраждалих.

   Забезпечення права постраждалої особи на представництво інтересів адвокатами системи безоплатної правничої допомоги є ключовим елементом потерпілоорієнтованого підходу. Це право закріплене міжнародними стандартами, зокрема, у частині 1 статті 13 Директиви Європейського Парламенту та Ради Європи 2012/29/ЄС від 25.10.2012. Директива встановлює мінімальні стандарти щодо прав, підтримки та захисту потерпілих від злочинів, і передбачає, що держави-члени мають забезпечити постраждалим доступ до правової допомоги, особливо якщо вони мають статус сторони кримінального провадження. Умови та процедури такого доступу визначаються національним законодавством, гарантуючи підтримку тим, хто її потребує.

 Координаційний центр з надання правничої допомоги активно працює над підвищенням обізнаності про доступні ресурси. Ним була розроблена спеціальна інформаційна листівка, яка містить детальний перелік правничих послуг для постраждалих осіб, а також вичерпний опис порядку звернення до системи надання безоплатної правничої допомоги. Ця ініціатива покликана спростити процес отримання необхідної підтримки.

Прокурор Жмеринської окружної прокуратури  Оксана МУЛЯР