У Великій Британії мати зазнала численних травм від власної доньки-підлітка, яка протягом кількох років систематично проявляла насильство. Поліція була шокована масштабами шкоди, коли знайшла постраждалу жінку. Ця історія підкреслює зростаючу проблему насильства з боку дітей щодо батьків (Child to Parent Abuse), яка стає все більш актуальною.

Про це розповіла сама постраждала Джуліт Армітедж, 53-річна юристка та мати трьох дітей, у інтерв’ю журналістам Daily Mail. Її досвід ілюструє складність боротьби з домашнім насильством, коли воно походить від власних дітей.

Джуліт Армітедж пережила роки насильства з боку власної доньки Ліззі, яка нині 16 років. За словами матері, дівчина завдавала їй серйозних травм: від випадкового виривання пасм волосся з голови до переломів пальців, травм очей та розриву слинної залози. Поліцію викликали лише після одного з найсерйозніших інцидентів, коли Ліззі напала на матір у присутності молодшого сина, спричинивши серйозні порізи та кровотечу. Насильство в сім’ї набуло загрозливих масштабів.

Джуліт розповіла, що насильство почалося близько 2020 року. До цього Ліззі була доброю та уважною дівчиною, яка любила переглядати мультфільми Disney. Проте з початком навчання у середній школі поведінка дочки змінилася: вона почала грубо відповідати матері, кидати предмети, пити алкоголь і вдаватися до фізичного насильства. Цей період став початком сімейних проблем.

У найбільш драматичний момент дівчина вирвала волосся матері, побила її об підлогу та спричинила перелом пальця, синці під очима і сильний біль у шиї. Джуліт намагалася захистити себе, але Ліззі продовжувала атакувати, навіть застосовуючи металевий карниз для штор. Син намагався втрутитися, отримавши при цьому травми пальців. Цей випадок демонструє небезпеку підліткової агресії.

Мати відзначила, що насильство від доньки пов’язане із комплексом факторів, серед яких психічні особливості Ліззі: у 2022 році їй діагностували ADHD та аутизм. Лікарі пояснили, що епізоди насильства можуть бути пов’язані з емоційною нестійкістю та складністю у регуляції поведінки. Проте навіть після діагнозу насильство не припинилося, лише змінилася його форма — словесні образи та загрози на адресу матері стали постійними. Розлади психічного здоров’я є вагомим чинником у таких ситуаціях.

Джуліт Армітедж зазначає, що вона змушена була змінити своє життя: всі ножі вдома були заховані, двері оснащені замками, а сама вона перебуває в стані постійної тривоги. Поліція, коли прибувала, була шокована масштабами насильства. Ліззі одного разу арештували за нанесення тілесних ушкоджень брату та матері, а також за пошкодження майна, але вже через добу її випустили під заставу з умовою не контактувати з матір’ю. Пізніше Джуліт зняла обмеження, щоб спілкуватися з донькою через відеозв’язок. Проблема насильства дітей щодо батьків потребує уваги суспільства.

За словами матері, подібні випадки насильства дітей щодо батьків (Child to Parent Abuse) залишаються мало обговорюваними та табуйованими. Організація Pegs, яка допомагає батькам, зазначає, що кількість звернень за консультаціями з приводу таких випадків зросла на 112% за останній рік. Факторами, які впливають на зростання насильства, називають погіршення психічного здоров’я дітей, кризу в суспільстві, зменшення фінансування служб підтримки та інші складні соціальні обставини. Ця статистика свідчить про серйозність проблеми.

Джуліт також розповіла про спроби дисциплінарних заходів: переведення Ліззі до приватної школи, домашнє навчання та психологічна підтримка. Проте це не завжди зупиняло насильство — дівчина продовжувала проявляти агресію через невдоволення від обмежень або бажання отримати контроль над ситуацією. Комплексний підхід до вирішення проблеми є надзвичайно важливим.

Мати підкреслила, що, незважаючи на всі травми та страх, вона продовжує любити доньку. Є моменти, коли Ліззі проявляє ніжність та любов, наприклад, прохає матір подивитися разом фільм у її кімнаті. Джуліт каже, що ці моменти дають надію, і вона готова захищати дочку за будь-яких обставин. Любов матері є рушійною силою у подоланні таких складних викликів.

Випадки насильства дітей щодо батьків є надзвичайно складними для правоохоронців і психологів, оскільки поєднують у собі емоційні, медичні та правові аспекти. Джуліт зазначає, що досі не існує однозначного пояснення поведінки Ліззі, і всі спроби аналізу зводяться до поєднання особистісних рис, нейророзвиткових особливостей та труднощів у вираженні емоцій. Розуміння причин насильства — перший крок до його подолання.

Попри це, Джуліт Армітедж продовжує дбати про безпеку своєї родини та намагається забезпечити доньці допомогу, підтримуючи її розвиток та надаючи можливості для лікування і навчання. Її приклад надихає інших батьків, які стикаються з подібними проблемами. Зростання обізнаності про насильство дітей щодо батьків є ключовим для створення ефективних програм підтримки.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Німеччині на лісовій стежці в місті Дорстен виявили тіла українки та її маленької доньки. 32-річна жінка та її дитина віком 1 рік і 7 місяців були вбиті. Поліція, яка прибула на місце, пізніше затримала 16-річного українця, який зізнався у скоєнні цього злочину.