Сьогодні ми з глибоким сумом згадуємо Віталія Петровича Хвесянова, нашого земляка, який відійшов у вічність 22 червня 2023 року. Він помер у військовому шпиталі міста Слов’янська, що на Донеччині, через серцеву недостатність. Віталій був справжнім патріотом і мужнім захисником, чий шлях у Збройних Силах України став прикладом самовідданості та вірності своїй країні. Його втрата – це непоправна скорбота для родини, громади села Просторе та всієї України, яка втратила ще одного свого сина.

Історія Віталія Хвесянова – це історія героя, який без вагань став на захист Батьківщини. Ще в липні 2015 року він добровільно приєднався до лав захисників України, ставши учасником антитерористичної операції. Його рішення піти на фронт було продиктоване глибоким розумінням важливості моменту та бажанням захистити мир і свободу рідної землі. Протягом років служби в ЗСУ Віталій пройшов безліч військових доріг, відзначаючись незламністю духу та високим професіоналізмом. Він брав участь у найважчих боях, де демонстрував надзвичайну сміливість та витривалість.

Особливо яскраво Віталій проявив себе на Донеччині, де воював у складі легендарної 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Саме ця бригада відома своїм героїзмом та стійкістю у найгарячіших точках фронту. Віталій Хвесянов, як головний сержант, пройшов справжнє пекло боїв на Бахмутському напрямку, де кожен день був випробуванням на міцність. У цих умовах він не лише вистояв сам, а й завжди відрізнявся особливою відвагою та вмінням берегти життя своїх побратимів. Його товариші згадують його як надійного і турботливого командира, який завжди був поруч і підтримував у найскладніші моменти. Він був тією опорою, на яку можна було покластися.

26 червня 2023 року головного сержанта Віталія Петровича Хвесянова поховали на рідній землі, у селі Просторому, поруч із його родиною. Церемонія прощання зібрала численних побратимів, друзів, родичів та жителів громади, які прийшли віддати останню шану своєму герою. Скорбота і біль втрати огорнули всіх присутніх, але водночас була і гордість за подвиг, який здійснив Віталій. Його ім’я назавжди вписане в історію села Просторе та історію боротьби України за свою незалежність.

Пам’ятаймо про кожного, чиє життя забрала ця жорстока війна. Їхні жертви не є марними. Вони є фундаментом нашої свободи та майбутнього. Віталій Хвесянов – один з багатьох тисяч українських воїнів, які віддали найцінніше заради миру та незалежності своєї держави. Кожен захисник України, кожен загиблий воїн залишає по собі не тільки біль, а й незгасимий вогонь пам’яті, який має горіти в наших серцях. Ми повинні завжди пам’ятати їхній подвиг і продовжувати їхню справу.

Істинно, ГЕРОЇ ЖИВІ, ПОКИ МИ ПАМ’ЯТАЄМО ПРО НИХ! Вічна пам’ять і слава Віталію Хвесянову та всім, хто поклав своє життя за Україну. Нехай його подвиг буде вічним нагадуванням про ціну свободи та велич духу українського народу.

« повернутися