Сьогодні, 3 липня, минає три роки з того трагічного дня, коли віддав своє життя за Україну один із найвідважніших синів нашої Батьківщини, наш земляк – житель села Бережинка, Козленко Віктор Іванович. Його ім’я навічно вписане в літопис мужності та самопожертви українського народу, який продовжує боротися за свою свободу та незалежність. Ми зберігаємо світлу пам’ять про Героя, який став прикладом незламності духу.

Солдат Віктор Козленко помер від отриманих важких поранень у районі східніше населеного пункту Велика Новосілка, Великоновоселівського району Донецької області. Ця трагедія сталася 30 червня 2022 року внаслідок жорстокого ворожого обстрілу з мінометів калібру 120 мм. Незважаючи на миттєву евакуацію до шпиталю, життя воїна врятувати не вдалося. Він виконував бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії. Його стійкість та мужність у бою за Батьківщину є незмінним символом героїзму українських воїнів у цій війні.

Кожен день, проведений на фронті, Віктор Козленко демонстрував надзвичайну стійкість, безмежну мужність та непохитну вірність військовій присязі. Він був одним з тих, хто не вагаючись став на захист України, розуміючи всю відповідальність моменту. Його жертовність є яскравим прикладом патріотизму та любові до рідної землі. Завдяки таким Героям, як Віктор, Україна продовжує боротьбу за своє майбутнє, а пам’ять про Героя залишається живою.

Його загибель – це не просто втрата для родини, це біль для всієї громади Бережинки та всієї України. Ми зобов’язані берегти пам’ять про кожного, хто віддав своє життя за незалежність України. Це наш священний обов’язок перед майбутніми поколіннями, щоб вони знали, якою ціною здобувається свобода. Кожне ім’я загиблого воїна – це нагадування про ціну миру та значення єдності в умовах тривалої війни.

Пам’ять про Героїв – це не лише данина поваги, це живий урок історії, який вчить нас цінувати мир та боротися за правду. Віктор Козленко загинув, захищаючи наш спокій, наше право жити вільно у своїй державі. Його подвиг надихає нас бути сильними, об’єднаними та незламними у боротьбі за Україну. Нехай його ім’я завжди буде символом незламної волі та відваги, а його мужність слугує прикладом.

Ми пам’ятаємо його світле обличчя, його відвагу та самовідданість. Нехай пам’ять про Віктора Козленка живе в наших серцях вічно, нагадуючи нам про те, що свобода та незалежність – це найвища цінність. Ми маємо не лише пам’ятати про його жертву, але й продовжувати його справу, працюючи на благо України, підтримуючи наших захисників і роблячи все можливе для перемоги в цій історичній війні.

Наш обов’язок – зберігати цю пам’ять та передавати її з покоління в покоління. Ми вшановуємо Віктора Івановича Козленка та всіх, хто поклав своє життя на вівтар Батьківщини. Їхня кров пролита не даремно, вона стала фундаментом для нової, вільної та незалежної України, де кожен Герой буде вшанований. Пам’ять про Героя Козленка Віктора Івановича є невід’ємною частиною нашої національної історії.

ГЕРОЇ ЖИВІ, ПОКИ МИ ПАМ’ЯТАЄМО ПРО НИХ!

Їхня пам’ять буде нашою силою.