Пам’ятаємо Героя: 3 роки без Олега Кобилянського

“Допоки серця палають – герої не вмирають…”

Сьогодні, 17 липня, минає три роки від дня, коли на вівтар Батьківщини, захищаючи нашу незалежність, поклав своє життя один з найвідважніших українців, наш земляк, житель села Бережинка – Кобилянський Олег Валентинович (13.11.1975 – 17.07.2022 рр.). Олег був головним сержантом, командиром автомобільного відділення взводу забезпечення самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини. Він загинув у Миколаєві, мужньо виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії з боку російської федерації.

Життя Олега обірвалося під час виконання важливого бойового завдання, спрямованого на захист мирного населення та територіальної цілісності України. Він з честю ніс звання захисника, був вірний військовій присязі та демонстрував незламну стійкість і мужність у бою. Його самовідданість є прикладом для всіх нас. Кожен, хто знав Олега, пам’ятає його як справжнього патріота, відданого своїй справі та Україні. Його втрата – це невимовний біль для родини, друзів та всієї громади.

Ми зобов’язані берегти пам’ять про всіх, хто віддав найцінніше – своє життя – за свободу та незалежність України. Їхній подвиг навічно вписаний в історію нашої держави. Вони боролися за наше майбутнє, за мирне небо над нашими головами, за право жити на своїй землі.

“ГЕРОЇ ЖИВІ, ПОКИ МИ ПАМ’ЯТАЄМО ПРО НИХ!”