На видному місці у моєму кабінеті зберігається особлива книга — «Шлях до себе – шлях до людей», присвячена Василю Кременю. Ця назва дивовижно точно відображає сутність нашого видатного земляка. Він унікально поєднує в собі глибоке розуміння життя як морального імперативу до праці на благо суспільства. Василь Григорович – людина надзвичайно відкрита, мудро проста, і водночас – надзвичайно глибока. Він володіє неймовірною здатністю знаходити спільну мову з кожним, від високопосадовців у столиці до скромного вчителя у віддаленому селі. Його незмінна мета – об’єднати всіх задля досягнення благородної цілі: процвітання нашої рідної України, її світлого майбутнього.

Для мене особисто, Василь Григорович – це втілення справжнього Патріота та сміливого реформатора у сфері української освіти. Саме з його ініціативи вперше прозвучала ідея про необхідність наблизити українську систему навчання до найкращих європейських стандартів, створивши єдину, цілісну систему від шкільної парти до професорської кафедри та виробничого сектора. У нинішні буремні часи для нашої Батьківщини, його бачення зробити Україну конкурентоспроможною на світовому ринку науки та технологій є актуальним як ніколи раніше. Ця стратегічна думка про майбутнє освіти виявилася пророчою.

Завдяки його безпосередній підтримці, коли Василь Кремень обіймав посаду міністра науки та освіти України, розпочався стрімкий розвиток ІТ-галузі. Ті, хто були тоді першокласниками та піонерами у вивченні інформаційних технологій у спеціалізованих класах та центрах – зокрема, і в нашому місті – сьогодні виросли у висококваліфікованих та успішних фахівців. Багато з них зараз відіграють ключову роль у захисті України від окупантів, використовуючи сучасні технології. Вони збирають та програмують дрони, здійснюють моніторинг життєво важливої інформації для підрозділів Збройних Сил України, а також надають підтримку службам екстреного реагування цивільного населення. Лише тепер багато хто усвідомив, наскільки стратегічно виваженим та далекоглядним кроком було 20 років тому дати “щасливий квиток” цьому перспективному і критично важливому напрямку для оборони України. Цей внесок у розвиток інновацій став одним з його найвагоміших досягнень, що вплинув на національну безпеку та економіку.

З теплотою згадую також історію відродження Шосткинського інституту. Тоді представники обласної та місцевої освіти отримали від Василя Григоровича абсолютну та беззастережну підтримку. Завдяки його рішучості та небайдужості, Шосткинський інститут відновив свою роботу після більш ніж 60-річної перерви! Відкриття навчального закладу такого рівня в тодішніх складних умовах здавалося майже неможливим завданням. Проте, вкотре наш земляк особистим прикладом довів надзвичайну важливість віри у краще майбутнє та згуртованості навколо гідної, спільної мети. Відновлення вищого навчального закладу стало яскравим свідченням його впливу.

Шлях Василя Кременя ніколи не був легким, але він завжди вів у правильному напрямку, до розвитку та прогресу. Сьогодні цей видатний син Сумщини відзначає свій ювілей. Хочеться від щирого серця побажати йому досягти омріяної мети – побачити Україну вільною, високоосвіченою, сильною та прекрасною. Переконаний, що на цьому шляху його підтримує багато однодумців, колег та справжніх патріотів, які поділяють його бачення майбутнього країни. Його внесок у розвиток української освіти та наукового потенціалу є неоціненним, і його спадщина продовжує надихати.