Дорога Олександрійська громадо!
Сьогодні ми підняли жовто-блакитний прапор боротьби за свободу, незалежність, суверенітет України!
Щороку ми віддаємо належність українській святині, синьо-жовтому стягу – це наш символ, це наш оберіг, це наша гордість. Гордість, яку ми відчуваємо, коли наш прапор здіймається вгору, коли святкуємо свої свята, коли здобуваємо свої перемоги.
Наш прапор – це джерело волі, незламності духу для всіх воїнів, які з цим прапором ідуть у бій, борються за кожний метр нашої землі. Наш прапор – це пам’ять про героїв, які віддали найцінніше – своє життя за кожного з нас.
Завтра ми відзначатимемо велике свято – День Незалежності України. Свято вільних людей, свято сильних людей, гідних і сміливих українок і українців.
Наша незалежність – це цінність для кожного з нас, і за це сьогодні бореться український народ. У великій війні немає маленьких справ, кожен українець долучається до допомоги армії, фронту, щоб якнайшвидше наблизити перемогу.
Багато родин нашої громади втратили своїх рідних. Не дочекалися батька, сина, брата, чоловіка. Ми дякуємо кожному солдату, батькам українського воїна, українським родинам, які виховали у своїх рідних любов до України, відвагу боротися за неї щосили.
Бажаю вам і вашим рідним миру, спокою та злагоди, міцного здоров’я, щедрої долі, успіхів у всіх справах і починаннях заради процвітання незалежної України та українського народу! Нехай ваші серця будуть сповнені гордістю за нашу державу, а джерело віри, надії та любові до України буде невичерпним.
Сьогодні ми усі зробили так, що коли один говорить: «Слава Україні!», усі відповідають: «Героям слава!»