Дорогі друзі, колеги, знайомі!

Сьогодні Президент України Володимир Зеленський відзначив мене державною нагородою, вручивши орден Княгині Ольги ІІІ ступеня.

У такі моменти мимоволі згадуєш шлях, який пройшла за ці роки. Цікаво, що сьогодні рівно пʼять років як мене було призначено на посаду заступника начальника Вінницької обласної державної адміністрації.

Два роки Ковіду. Лікарні без кисню. Переповнені ліжкомісця. Онлайн заходи та навчання…
Впорались.
З 37 кисневих точок зʼявилось більше 2500. Створили обласну інфекційну лікарню. Планували нові проєкти. Школи. Садочки. Спортивні обʼєкти…

В один день перекреслилось все!
Повномасштабне вторгнення поділило життя на до і після. Як врятувати дітей в інтернатних закладах? Як забезпечити ліками заклади? Де зробити сховища з продуктами для людей в геріатричних та психоневрологічних інтернатах? Як змотивувати працівників залишатися на робочих місцях? Де дістати ВАКи? Як вивезти швидкі допомоги із палаючого Києва? Куди розмістити людей із зон бойових дій?

Вирішуєш одне. Зʼявляється інше. Ти не маєш права на помилку. Не маєш права на емоції. Бачиш відео збитого ворожого гелікоптера, танка, чуєш про успіхи наших захисників і надихаєшся. Рухаєшся далі.

2-3 дні. Встояли.
2-3 тижні. Втримались.
2-3 місяці. Відбили Київську, Чернігівську та Сумську області.
14 липня 2022. Бачиш смерті мирних людей на власні очі. Координуєш маршрути в лікарні. Ведеш статистику. Пізно ввечері сідаєш і заново «проглядаєш» картини війни з вулиць свого рідного міста. Починаєш прокручувати в пам’яті фрагменти, які залишилися поза кадром: руйнування, постраждалих, тіла загиблих і лише тоді плачеш, не в змозі стримувати більше емоції.

3 роки повномасштабного вторгнення…
Наші захисники та захисниці продовжують героїчно боронити нашу країну!
А ми продовжуємо працювати. У своїй країні! Зі своїми рідними!

Дякую усім, хто ці роки був поруч!
Дякую команді Вінницької обласної військової адміністрації!
Дякую усім колегам, хто залишився і працював там, де було потрібно, а не відповідно до посадових обов’язків!
Дякую нашим людям, хто допомагав усім чим міг!
Дякую моїй сім’ї, що зрозуміли, що я маю бути на робочому місці, а не з ними! Мої рідні, як ніхто, знають справжню ціну цієї нагороди – скільки часу й внутрішнього ресурсу я віддаю роботі, забираючи у них.
Дякую нашим захисникам і захисницям за життя!
Дякую Президенту за приклад стійкості, мужності і служіння українському народові.
Дякую за цю високу оцінку.

Переможемо!

Володимир Зеленський
Вінницька обласна державна адміністрація
Natalia Zabolotna