Дорогі жителі громади!

Сьогодні ми відзначаємо 211-ту річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка — нашого Пророка, національного генія, духовного провідника крізь віки. Його слово було зброєю, його поезія — закликом до боротьби, а його заповіт — дороговказом для поколінь українців. Вшановуючи пам’ять Кобзаря, ми згадуємо його великий внесок у формування української ідентичності та його незламну віру в майбутнє нашої країни. Шевченко став символом боротьби за свободу та незалежність, його твори й сьогодні надихають українців.

Сьогодні, коли Україна знову бореться за свою незалежність, коли наш народ відстоює право жити у вільній країні, слова Шевченка звучать як ніколи актуально. Його «Борітеся — поборете!» стало не просто рядком з поеми, а закликом, який сьогодні звучить на передовій, у волонтерських центрах, у серцях кожного українця. Цей заклик до боротьби є нагадуванням про те, що шлях до свободи вимагає відданості та мужності, а приклад Шевченка – це приклад незламної волі.

Наші захисники, як колись козаки, про яких писав Кобзар, тримають фронт, виборюють майбутнє для України. А ми, у тилу, маємо робити все можливе, щоб підтримати їх, щоб наша земля, за яку стільки віків точилася боротьба, залишалася українською. Підтримка наших воїнів – це святий обов’язок кожного українця. Від єдності та взаємодопомоги залежить наша перемога. Пам’ятаємо про героїзм наших захисників та робимо все, щоб наблизити мир.

Шевченко вірив у майбутнє України. Вірив, що настане той день, коли «оживе добра слава, слава України». І цей день неодмінно настане. Бо в наших жилах тече кров нескорених. Бо ми пам’ятаємо, хто ми є. Бо ми, як і він, ніколи не схилимося перед ворогом. Його віра у світле майбутнє надихає нас на боротьбу за кращу долю. Ми маємо бути гідними спадкоємцями його великої спадщини.

Низький уклін усім, хто боронить нашу землю. Вічна пам’ять тим, хто віддав за неї життя. І нехай слово Шевченка буде для нас не лише спогадом про минуле, а й натхненням для майбутнього. Нехай його дух завжди веде нас до перемоги. Ми шануємо пам’ять про героїв і віримо в перемогу України.

Слава Україні!

Дорогі жителі громади! Сьогодні ми відзначаємо 211-ту річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка — нашого Пророка, національного генія, духовного провідника крізь віки. Його слово було зброєю, його поезія — закликом до боротьби, а його заповіт — дороговказом для поколінь українців. Сьогодні, коли Україна знову бореться за свою незалежність, коли наш народ відстоює право жити у вільній країні, слова Шевченка звучать як ніколи актуально. Його «Борітеся — поборете!» стало не просто рядком з поеми, а закликом, який сьогодні звучить на передовій, у волонтерських центрах, у серцях кожного українця. Наші захисники, як колись козаки, про яких писав Кобзар, тримають фронт, виборюють майбутнє для України. А ми, у тилу, маємо робити все можливе, щоб підтримати їх, щоб наша земля, за яку стільки віків точилася боротьба, залишалася українською. Шевченко вірив у майбутнє України. Вірив, що настане той день, коли «оживе добра слава, слава України». І цей день неодмінно настане. Бо в наших жилах тече кров нескорених. Бо ми пам’ятаємо, хто ми є. Бо ми, як і він, ніколи не схилимося перед ворогом. Низький уклін усім, хто боронить нашу землю. Вічна пам’ять тим, хто віддав за неї життя. І нехай слово Шевченка буде для нас не лише спогадом про минуле, а й натхненням для майбутнього. Слава Україні!