Шановні мешканці громади!

Сьогодні, 29 серпня, Україна вшановує пам’ять усіх Захисників і Захисниць, які віддали своє життя, боронячи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність нашої держави.

Цей пам’ятний день, заснований Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621, покликаний навіки увічнити героїзм та самовідданість військовослужбовців і добровольців, які стали на захист рідної землі, не шкодуючи власного життя.

Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю Героїв, які не повернулися додому. Їхня безмежна відвага, глибока любов до України та жертовність назавжди залишаться в наших серцях.

Вибір 29 серпня як Дня пам’яті захисників України має особливе значення. Саме цього дня у 2014 році українські військові, виходячи з оточення під Іловайськом, зазнали трагічних втрат через розстріл колони російськими військами. На цих полях, де дозрівали соняхи, українські воїни проявили неймовірний героїзм, але втрати були величезними. Відтоді сонях став символом Дня пам’яті захисників України, уособлюючи не лише мужність наших воїнів, але й незламність духу та прагнення до життя.

В районі поля соняшників, у так званому “зеленому коридорі”, загинуло 366 українських воїнів, 429 зазнали поранень, 158 вважаються зниклими безвісти, а 300 потрапили в полон. Іловайськ – це не лише символ трагедії, але й яскраве свідчення української незламності та подвигу наших захисників. Важливо пам’ятати, що, незважаючи на втрати та підступність ворога, наші воїни не здалися, а продовжили боротьбу, демонструючи стійкість.

Цей день слугує нагадуванням про підступність та віроломство російського агресора, підтверджуючи, що переговори з терористами та вбивцями не припиняють бойові дії, а навпаки, несуть смертельну небезпеку. Сьогодні це розуміє і цивілізований світ, усвідомлюючи неможливість довіряти російській стороні.

У цей День пам’яті ми згадуємо не лише жертв Іловайської трагедії, але й десятки тисяч полеглих, починаючи з 2014 року, у сучасній російсько-українській війні, серед яких значна кількість жінок.

Це день, коли у кожному куточку України, на кожному полі, під кожним небом ми згадуємо наших Героїв. Соняхи, схиляючи свої золоті голови, ніби вклоняються пам’яті тих, хто не повернувся з бою. Сльози матерів, молитви дружин, дитячі малюнки з написом «Тато — Герой» — це вічні символи нашої спільної пам’яті, болю та незламності.

Наш обов’язок – продовжувати їхню справу: берегти нашу країну, єднатися заради добрих справ і бути гідними тих, хто здобув для нас право жити під мирним небом.

Вічна пам’ять і шана Героям України!

Слава Україні!

Слава її Героям!

« повернутися