Дорогі та шановні жінки Зміївщини! Ця весна, на жаль, вже четверта, яку ми зустрічаємо під звуки тривожних сирен. Четверта весна повномасштабної війни, сповнена боротьби, втрат і непохитної надії. В цей складний час, ви – як найяскравіші весняні квіти, що проростають крізь бетон, як світло, яке не згасає навіть у найтемніші часи.

Ви – ті, хто з надією чекає та молиться. Ви – ті, хто невпинно працює та надає допомогу. Ви – ті, хто бореться, не здаючись ніколи. Ви – матері, кохані дружини, турботливі доньки, віддані сестри наших мужніх захисників, які оберігають рідну землю. Серед вас багато тих, хто пліч-о-пліч з чоловіками на передовій захищає нашу Україну. Ви також – невтомні волонтери, чуйні лікарі, мудрі вчителі, які не опускають рук, продовжуючи боротися за світле майбутнє.

У цей святковий день дозвольте висловити глибоку шану вашій незламній витримці, безмежній любові, невичерпній силі духу та неймовірній незламності. Нехай весна принесе у ваші оселі довгоочікуваний мир, душевне тепло та безмежну радість. Нехай вона буде не лише календарною, а й у ваших серцях – справжньою, світлою, сповненою безмежного щастя. Нехай швидше повернуться додому всі, кого ви з любов’ю чекаєте. Нехай здійсняться всі найщиріші молитви, які ви промовляєте кожного дня.

Зі святом вас, любі наші жінки! Ви – справжня гордість нашої громади, ви – саме серце України! Ми цінуємо вашу відвагу та жертовність. Ваша сила духу є прикладом для всіх нас. Слава Україні! Героям слава!