Дорогі Овручани!

Сьогодні – особливий день для кожного з нас. Україна вшановує День Незалежності – день гідності, свободи та національної єдності. Ми пам’ятаємо про триваючу війну, що триває вже одинадцять років, а повномасштабна фаза – четвертий рік. Для нас цей день – не про святкування, а про глибоке вшанування пам’яті.

Наше життя кардинально змінилося, поділившись на «до» та «після» вторгнення. Вдячний кожному з вас за згуртованість, яка проявилася з перших годин агресії. Коли російські нелюди ступили на нашу землю, ми об’єдналися, як одна велика родина. Багато хто взяв до рук зброю, захищаючи країну, інші відкрили свої домівки для тих, хто потребував прихистку, а ще хтось самовіддано допомагав у спорудженні оборонних укріплень.

Працівники комунальних служб проявили надзвичайну відданість, працюючи без перерви на сон та відпочинок. Вони рили рови та створювали перешкоди, щоб зупинити ворога, що наступав з боку білорусі. Особливу вдячність висловлюю колективу Овруцького хлібозаводу, який невпинно працював, забезпечуючи громаду свіжим хлібом. Ваша праця в такі складні часи неоціненна.

Я щиро дякую кожному мешканцю громади за щедрість та підтримку – за продукти, тепло, добре слово. Ви стали справжньою опорою. Особливо хочу відзначити наших дітей, які активно долучалися до суспільно важливих справ: плели маскувальні сітки, сортували гуманітарну допомогу, виготовляли окопні свічки та малювали обереги для наших захисників. Ваша участь – це символ незламності духу.

Низький уклін нашим аграріям, підприємцям, волонтерам та всім, хто сумлінно працює, підтримує наших Захисників та зміцнює громаду. Саме ваша стійкість живить нашу віру в Перемогу. Ми глибоко вдячні кожному військовому, кожній захисниці, хто зараз на передовій, у небі, на морі, в окопах та шпиталях. Ви – наш щит, наша гордість і наша надія. Ваша незламність дозволяє нам жити під мирним українським небом, піклуватися про сім’ї та берегти свої домівки.

Висловлюю подяку нашим військовим медикам, капеланам, добровольцям, інженерам, розвідникам, артилеристам, зв’язківцям, саперам, прикордонникам – усім, хто бездоганно виконує свій обов’язок заради спільної перемоги.

Сьогодні ми з особливою гордістю згадуємо нашого земляка, Героя України Гвоздя Сергія Миколайовича. Він продовжує мужньо захищати рідну землю, нашу свободу та майбутнє разом із побратимами.

Також дякуємо нашим ветеранам, які повернулися додому, але продовжують боротьбу своїм словом, ділом та прикладом. Ви навчаєте молодь, підтримуєте побратимів і зміцнюєте нашу громаду. Ваша стійкість та досвід є безцінними.

Ці події назавжди увійдуть до літопису нашої громади. Ми відчули потужну підтримку від Польщі, Франції, Німеччини та особливо Естонії – наших щирих друзів і братів, які прийняли наших людей та підтримали нас у найважчі часи.

На жаль, ця боротьба має високу ціну. На Стенді Пам’яті нашої громади викарбувано 253 імені – синів, братів, батьків, друзів. Це непоправна втрата для кожного з нас, для всієї України. Ми схиляємо голови перед їхньою жертовністю. Їхні родини – це наш спільний обов’язок і наша спільна вдячність. Ми поруч з усіма родинами, хто чекає звісток, чиї рідні в полоні або зникли безвісти. Ви не самі, ми з вами – серцем, молитвами, думками.

З нагоди цього великого дня, щиро вітаю кожного з вас! Бажаю незламності, єднання та непохитної віри у Перемогу.

Слава Героям! Слава Україні!