Шановні Овручани!

Сьогодні, 23 серпня, вся Україна відзначає День Державного Прапора. Цей синьо-жовтий стяг – це не просто поєднання кольорів неба та стиглого колосся. Це глибокий символ нашої багатої історії, незламного духу та національної гордості, що єднає покоління українців у їхньому прагненні до свободи та гідності.

Під цим прапором українські повстанці боролися за волю, герої Небесної Сотні стояли на Майдані, а сьогоднішні захисники мужньо тримають оборону. Синьо-жовтий прапор – це вічна віра в те, що Україна була, є і завжди буде вільною державою.

У цей знаковий день хочу висловити найщиріші слова вдячності всім, хто стоїть на захисті нашої Батьківщини. Особлива подяка тим, хто вдень і вночі стоїть на варті, охороняє наші кордони та боронить кожен клаптик рідної землі.

Дякую вам, наші незламні воїни!

Дякую ветеранам за неоціненні уроки мужності та стійкості, які ви передаєте молодому поколінню. Ваш приклад надихає.

Низько схиляю голову перед світлою пам’яттю загиблих Героїв – синів і доньок України. Вони віддали найцінніше, щоб наш Прапор і надалі гордо майорів над нашими містами і селами. Їхня жертва – вічна, а вдячність народу – безмежна.

Лише на Стенді Пам’яті нашої громади викарбувано 253 імені. Двісті п’ятдесят три життя, які не повернулися до рідних домівок. Це сини, брати, батьки, друзі. Це ціле покоління, якого нам бракує. Це величезна, непоправна втрата для кожного з нас, для всієї громади, для всієї України. Ми ніколи не забудемо їхньої самопожертви. Їхня боротьба живе у нашій пам’яті, надихаючи нас.

Синьо-жовтий прапор – це наша непохитна впевненість у завтрашньому дні. Це наша віра у неминучу Перемогу. Це наша незламна сила, що живе в серці кожного українця.

Під цим славетним стягом ми впевнено йдемо вперед – до свободи, до правди, до єдності.

Нехай він завжди гордо майорить над вільною, сильною, незламною Україною!

Слава Прапору! Слава Героям! Слава Україні!