Дорогі родини наших захисників і захисниць – тих, хто зараз у полоні чи вважається зниклим безвісти.

Кожна ваша історія, кожне ім’я і кожна світлина — це наш спільний біль і наша спільна надія. Ми розуміємо, що найважче у цьому випробуванні — невідомість. Але водночас ми бачимо вашу неймовірну силу, вашу глибоку любов і непохитну віру, які підтримують усіх нас. Ви навчаєте нас не здаватися і продовжувати чекати, навіть коли серце здається розірваним від болю. Ми справді єдині з вами у цій боротьбі.

Ми разом з вами, пліч-о-пліч. Автопробіг та піша хода, що відбулися сьогодні, стали потужним символом нашої єдності. Вони демонструють, що ми пам’ятаємо кожного, і що ми не зупинимося, доки ваші близькі не повернуться додому. Це був вираз голосу всієї громади, яка стоїть поруч із вами, підтримуючи у найважчі часи. Кожен учасник показав свою солідарність.

Я хочу від щирого серця запевнити вас: ви не залишаєтеся наодинці зі своїм горем. Ми разом пройдемо цей нелегкий шлях до перемоги. Дай Боже, всіх зустрінемо живими і здоровими. З непохитною вірою та молитвою чекаємо на повернення наших героїв додому.

Нехай Всевишній береже всіх наших захисників та захисниць. Вони не обирали шлях війни, але коли ворог наважився прийти на рідну землю, вони стали на захист свого народу та своєї держави. Їхній подвиг назавжди вписаний в історію.

Слава Україні!

Героям Слава!