# 📚***До Всеукраїнського дня бібліотек***

📖Бібліотека – це не просто місце зберігання книг, а й простір живого спілкування, ідей та взаємодії. Невід’ємною її частиною є не лише працівники, а й читачі, які щодня наповнюють цей простір сенсами та емоціями. Сьогодні ми хочемо розповісти про читацький шлях, літературні вподобання та життєву філософію постійної читачки П’ятихатської бібліотеки – Наталії Анатоліївни Зволінської.

Зволінська Наталія працює черговою по станції і називає себе творчим залізничником, знаходиться в постійному пошуку себе. Вона ділиться, що книга дарує їй відчуття чогось доповненого. Про себе Наталія розповідає: *«Я завжди була творчою особистістю і на залізницю потрапила, скоріше, випадково. Поза роботою намагаюся всебічно розвиватися, зараз, наприклад, проходжу курси з мобільної відеозйомки. Що стосується книг, вони дають мені змогу дивитися на творчість інших».* Улюблений жанр пані Наталії – психологічна проза, яка допомагає їй краще розуміти себе та світ навколо.

🥰Наталія – чемний і відповідальний читач: намагається відвідувати бібліотеку кожні два тижні, як передбачено правилами, вчасно здає книги і завжди бере нові: *«За три роки активного читання ще не було перерви, завжди є книга вдома*». Читачка купує книжки і для власної колекції, але часто відкладає їх, надаючи перевагу книгам із бібліотеки – здебільшого через часові рамки. Бібліотека для неї – це джерело нових історій та знань, яке завжди під рукою.

Раніше Наталія Анатоліївна мала упереджене ставлення до бібліотек – вважала, що більшість творів зарубіжних класиків на їхніх полицях перекладено російською. Вона зізнається, що є людиною, яка не лише читає, а й мислить рідною мовою, тому для неї принципово важливо, щоб книги були саме українською. Та приємним відкриттям стало те, що в П’ятихатській бібліотеці є величезна кількість літератури солов’їною. *«Я вибагливий читач, але бібліотекарі вже, мабуть, вивчили мої смаки та вподобання, тож постійно знаходять для мене вдалу літературу, яка відповідає моєму запиту. Атмосфера в бібліотеці завжди приємна та комфортна, із задоволенням відвідую це місце»,* – ділиться враженнями пані Наталія. Підтримка рідної мови через літературу є для неї надзвичайно важливою.

*«Перша прочитана книга з бібліотеки – роман «Атлант розправив плечі» авторки Айн Ренд, це – трилогія, яка знайшла відгук у моїй душі. Остання прочитана – «Шантарам» Грегорі Девіда Робертса. Я, зазвичай, обираю психологічну прозу, ромкоми, але і цей роман також психологічного спрямування. Звідси я почерпнула багато фраз, тверджень і ось одне з них: «Людина не може бути ніким, крім самого себе. Що більше вона хоче бути схожою на когось іншого, то менше з неї зиску»,* – розповідає Наталія.

Пані Наталія веде читацький щоденник в телефоні, занотовуючи всі цитати, які торкнулися її серця. Ще одна з них звучить так: *«А своя земля більше тоді своя, коли її наші знизу підпирають»*. Ця фраза – з книги «Доця» письменниці Тамари Горіха Зерня. Цей твір – про часи АТО, любов до Батьківщини та силу українського народу – майже щоденник важких подій на Сході. Роман для Наталії став точкою усвідомлення того, хто ми є, перевернув світосприйняття, пролив світло на ситуацію в країні. Вибір творів часто відображає її прагнення до глибшого розуміння себе та України.

Зараз Наталія Зволінська читає книгу Іларіона Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма». Це перша книга цього автора в її читацькому досвіді, але вже дуже припала до душі. Пані Наталія згадує, що Іларіон Павлюк зайняв провідне місце серед українських письменників за обсягом примірників і популярністю – і це цілком зрозуміло, адже його стиль захоплює, а теми глибоко резонують із реальністю. До улюблених письменників Наталії можна віднести Колін Гувер, Елізабет Гілберт, Фредеріка Бакмана – їхні твори пронизують щирістю, глибиною почуттів і здатністю торкатися найтонших струн душі. Підтримка українських авторів є важливим аспектом її читацьких уподобань.

Одного з вітчизняних авторів Наталія зустрічала наживо. Раніше вона проживала в селі Червоне Криворізького району, де навчалася у місцевій школі. Там для учнів організували зустріч з українським письменником і журналістом Григорієм Гусейновим. Він провів інтерактив: озвучував фрази, а школярі мали добирати до них рими. Юна Наталія активно брала участь, і Григорій Гусейнов відзначив її за влучне й образне добирання слів. Та зустріч вийшла дуже теплою і товариською, чим і запам’яталась. Це був цінний досвід, що підкреслив важливість особистого зв’язку з літературним світом.

📘На питання *«Як спонукати молодь до читання?»* Наталія відповідає: *«Потрібно розуміти, що читати модно в усі часи. Дійсно, в дитинстві це здавалося чимось обтяжливим, адже був чіткий список літератури і не можна було відхилятися від курсу. Зараз же ми можемо читати все, що заманеться, знайти улюблені напрямки літератури та авторів. Повністю погоджуюся із твердженням, що людина, яка не читає, проживає одне життя, а яка читає – сотні життів»*. Вона вірить, що популяризація читання серед молоді можлива через сучасні формати та розуміння її цінності.

Під час розмови ми спробували уявити, якими можуть бути бібліотеки майбутнього. Пані Наталія переконана: жодна електронна книжка ніколи не замінить паперову. Атмосфера бібліотеки – це особливий простір, який неможливо відчути, читаючи з екрана телефону. *«Усе може зникнути, а бібліотеки залишаться»*, – вважає вона. Попри розвиток інтернету та цифрових трансформацій, любов до книги лише зростає: з’являється все більше гідних новинок, розширюється асортимент українських авторів. На думку Наталії, було б доречно запровадити посильний внесок читачів для поповнення бібліотечного фонду або хоча б заохочувати ініціативу: ділитися вже прочитаними книжками з іншими, приносячи їх до бібліотеки. Її бачення майбутнього бібліотек підкреслює їхню незмінну роль у суспільстві.

🌺До Всеукраїнського дня бібліотек Наталія Зволінська щиро вітає всіх, хто причетний до цієї важливої справи. Вона бажає мирного неба над рідним містом і всією Україною, творчого натхнення, визнання й уваги до праці бібліотекарів, а також постійного розвитку – особистого й професійного, у всіх формах, які відкриває життя. Її слова – це щире побажання всім, хто пов’язаний зі світом книг.

*Відео: Наталія Зволінська.*