🌻🌻🌻🌻🌻До Всеукраїнської акції пам’яті “Сонях”.🌻🌻🌻🌻🌻

Олександр Биховець (1975-2022): «Все, я вже накатався…»

Найбільша пристрасть Саші, ще з підліткових років, — мотоцикли. Він був не просто власником залізного коня, а частиною великої культури, де запах бензину та свободи змішується з гуркотом двигуна, а вітер у обличчя стає справжнім сенсом дороги. Олександр Биховець реалізував свою давню мрію про байк у 2020 році. Попри те, що мотоцикл був після аварії та потребував ремонту, це лише додавало азарту. Усі вечори він проводив у гаражі, серед запаху мастила, брязкоту інструментів і фонової музики. Мотоцикли були не просто хобі, а життям для Олександра.

Саша мріяв, а радше планував, як вони разом об’їдуть Україну, а потім він кататиме їхніх синів, передаючи їм свою безмежну любов до дороги. Влітку 2021-го байк був готовий, і щастю Олександра не було меж. Він навіть відмовився від поїздки на море, щоб не залишати свого мотоцикла надовго. Встигли здійснити кілька спільних поїздок — до Яремче, у Хотинський замок. Це були незабутні дні, сповнені сміху, фото на фоні гір і щастя в очах Олександра Биховця. Він навіть намагався навчити старшого сина тримати кермо, що викликало у дружини змішані почуття сміху та страху.

24 лютого 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, Олександр сказав: «Все, я вже накатався». Наступного дня він пішов до ТЦК і записався добровольцем. Вже 1 березня він був у Коломиї, де повідомив, що стане артилеристом 10-ї окремої штурмової бригади «Едельвейс», у складі 8 батальйону. Його побратими називали його «вовчиком» через зображення вовка на шевроні.

Перший місяць війни Ольга майже не спілкувалася з Олександром, оберігаючи його та себе від зайвих тривог. Для впевненості, що він живий, вона надсилала повідомлення у Viber, сподіваючись побачити дві фіолетові галочки. 19 червня 2022 року Олександр повідомив, що 17 червня мав другий день народження – його позицію накрило землею під час сильного артилерійського обстрілу. Він просидів під землею цілу ніч, але був врятований побратимами. Він вірив у перемогу та мріяв про поїздку до Львова на своєму байку.

На жаль, через п’ять хвилин після цього дзвінка стався повторний обстріл, який обірвав життя Олександра Биховця. Його вислів: «Все, я вже накатався…» – став пророчим.

🌻🌻🌻 Цей спомин про нашого Героя та справжнього патріота України записала Наталія Балан Іванова зі слів дружини @Ольга Биховець.🌻🌻🌻

Селище Глибока, 2025 рік.

Вічна пам’ять та шана Олександру Биховцю…