Урочистості з нагоди Дня визволення Лозової від нацистських загарбників стали приводом для вшанування ветеранів Другої світової війни, які ще залишаються серед нас. У Лозівській громаді нині проживає лише двоє безпосередніх учасників тих страшних подій – Дмитро Васильович Котенко (1924 р.н.) та Олена Іванівна Журавель (1925 р.н.). Саме їм, тим, хто на власні очі бачив жахи війни і боровся за свободу, були присвячені заходи з нагоди чергової річниці визволення міста.

Представники громади завітали до ветеранів, щоб висловити їм найглибшу вдячність за їхній неоціненний подвиг, за мужність та самовідданість, проявлені під час Другої світової війни. Це був зворушливий момент єднання поколінь, підкреслення важливості збереження пам’яті про героїчні сторінки історії.

Олена Іванівна Журавель, уродженка Воронезької області, була призвана на службу у 1943 році. Її бойовий шлях проліг через 124-й окремий дорожньо-експлуатаційний батальйон. Воюючи у складі військ Південно-західного фронту, вона брала участь у визволенні українських земель від окупантів. Її військова доля не завершилася в Європі – у 1945 році вона брала участь у війні проти Японії, демонструючи незламний дух і відданість батьківщині.

Дмитро Васильович Котенко, який народився на Харківщині, також вступив до лав армії у 1943 році, одразу потрапивши на передову. Його бойовий досвід включає участь у форсуванні могутньої річки Дніпро. Пізніше, у складі 11-ї штурмової інженерно-саперної бригади, він брав участь у визволенні країн Східної Європи – Румунії, Болгарії, Угорщини. Після завершення військових дій, Дмитро Васильович присвятив 40 років свого життя роботі на залізниці, вносячи свій внесок у мирне відновлення країни.

Під час зустрічей ветеранам висловили щирі побажання міцного здоров’я, довголіття та, найголовніше, мирного неба над вільною Україною. Ці слова лунали з особливим значенням, адже саме ветерани знають справжню ціну миру та свободи. Їхні історії – це живий підручник історії, який нагадує нам про важливість збереження пам’яті та вшанування героїв. Пам’ять про подвиг тих, хто боровся за наше сьогодення, навічно залишиться в серцях наступних поколінь.