До дня народження Тараса Шевченка

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам’ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження тривав кілька років і викликав великий резонанс у світовій пресі. Водночас залишаються невідомими заходи КДБ СРСР навколо цієї події.

Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дозволяють побачити дії та позиції представників кремлівського керівництва, американських політиків та української діаспори.

«Завести справу щодо встановлення пам’ятника Шевченку»

Серед архівних документів КДБ, що стосуються встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку у Вашингтоні, найдавніший датується березнем 1963 року. У ньому згадується про заснування у 1960 році Комітету зі створення пам’ятника Шевченку. Його очолили Роман Смаль-Стоцький (президент Головної ради наукових товариств імені Шевченка), Юрій Шевельов (президент Української вільної академії наук у США) та Лев Добрянський (голова Українського конгресового комітету Америки). Почесним головою Комітету погодився стати Гаррі Трумен, 33-й президент США (1945–1953).

У документі зазначається, що українська громада доклала значних зусиль для отримання дозволу Конгресу США на будівництво пам’ятника на площі поблизу респектабельної Массачусетс-авеню у Вашингтоні. Також згадується про допомогу американського сенатора від штату Нью-Йорк Джекоба Джевітса і конгресмена Елвіна Бентлі у вирішенні цього питання.

Перший запропонував Сенату США ухвалити закон про вшанування пам’яті Тараса Шевченка, другий зареєстрував відповідну резолюцію у Палаті представників Конгресу США. 13 вересня 1960 року президент США Дуайт Ейзенхауер підписав її, надавши статусу Закону 86-749 Сполучених Штатів Америки. Того ж року було оголошено конкурс на проєкт монумента та збір добровільних внесків.

Продовження історії – за посиланням у першому коментарі.

#розсекреченаісторія
#StandWithUkraine

До дня народження Тараса Шевченка

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам’ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження тривав кілька років і викликав великий резонанс у світовій пресі. Водночас залишаються невідомими заходи КДБ СРСР навколо цієї події.

Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дозволяють побачити дії та позиції представників кремлівського керівництва, американських політиків та української діаспори.

«Завести справу щодо встановлення пам’ятника Шевченку»

Серед архівних документів КДБ, що стосуються встановлення пам’ятника Тарасу Шевченку у Вашингтоні, найдавніший датується березнем 1963 року. У ньому згадується про заснування у 1960 році Комітету зі створення пам’ятника Шевченку. Його очолили Роман Смаль-Стоцький (президент Головної ради наукових товариств імені Шевченка), Юрій Шевельов (президент Української вільної академії наук у США) та Лев Добрянський (голова Українського конгресового комітету Америки). Почесним головою Комітету погодився стати Гаррі Трумен, 33-й президент США (1945–1953).

У документі зазначається, що українська громада доклала значних зусиль для отримання дозволу Конгресу США на будівництво пам’ятника на площі поблизу респектабельної Массачусетс-авеню у Вашингтоні. Також згадується про допомогу американського сенатора від штату Нью-Йорк Джекоба Джевітса і конгресмена Елвіна Бентлі у вирішенні цього питання.

Перший запропонував Сенату США ухвалити закон про вшанування пам’яті Тараса Шевченка, другий зареєстрував відповідну резолюцію у Палаті представників Конгресу США. 13 вересня 1960 року президент США Дуайт Ейзенхауер підписав її, надавши статусу Закону 86-749 Сполучених Штатів Америки. Того ж року було оголошено конкурс на проєкт монумента та збір добровільних внесків.

Продовження історії – за посиланням у першому коментарі.

#розсекреченаісторія
#StandWithUkraine