Зелена неділя, або Трійця, – одне з найдавніших і найяскравіших свят в українському народному календарі. Його святкування тісно пов’язане з природою, пробудженням життя та вшануванням духів предків. У місті Переяслав, що на Київщині, цей давній український обряд встановлення “віхи” на Зелену неділю відроджується вже багато років, зберігаючи культурну спадщину.

Центральною фігурою свята є “віха” – спеціально прикрашене дерево або гілка, яку намагалися зробити якомога пишнішою та яскравішою. Особливістю цього обряду є те, що для прикрашання “віхи” часто використовували квіти, зібрані в лісі чи полі, а іноді навіть “позичені” з чужих садів. Музейники жартують, що “найкращі квіти для неї – крадені”, підкреслюючи народний характер та певну пустотливість, притаманну давнім традиціям. Цей звичай символізує буяння зелені, родючість та зв’язок людини з природою.

В Національному музеї народної архітектури та побуту в Пирогові (або його філіях, як от у Переяславі), публічне відродження цього обряду відбувається вже 38 років поспіль. Це свідчить про свідомі зусилля зберегти та передати наступним поколінням унікальні елементи української культури. Відтворення обряду “віхи” на Зелену неділю у Переяславі – це не просто театралізоване дійство, а живе свідчення нерозривного зв’язку сучасності з минулим, демонстрація краси та глибини українських народних традицій. Свято Трійці, що припадає на цей період, також додає обрядові особливого духовного значення, пов’язаного з оновленням та життєвою силою.

Відвідувачі музею мають унікальну можливість спостерігати за цим яскравим дійством, яке дозволяє відчути атмосферу прадавніх часів та глибше зрозуміти світогляд наших предків. Обряд встановлення “віхи” на Переяславщині є яскравим прикладом того, як народні звичаї можуть трансформуватися, але зберігати свою сутність. Він нагадує про важливість природи в житті людини та про глибокий зв’язок між людиною і землею, який завжди був притаманний українському народу. Це свято єднає людей, нагадуючи про спільне коріння та культурні цінності.