30 серпня, у Міжнародний день зниклих безвісти, серце Оржиці билося в унісон з усією Україною. На центральній площі селища зібрався меморіальний захід, присвячений тим, хто зник безвісти, та тим, хто залишається у полоні. Це день глибокого болю, але й незламної надії, день, коли громада Оржиці об’єдналася, щоб підтримати родини, які роками шукають своїх близьких, та висловити віру в їхнє повернення.

Під час заходу згадали поіменно 60 зниклих безвісти земляків та 6 полонених. Слова «Ми пам’ятаємо. Ми чекаємо. Ми віримо» лунали як потужна молитва, об’єднуючи присутніх у спільному прагненні до справедливості та миру.

Кульмінацією події стало урочисте підняття Прапора Надії. Цей символ віри, єдності та незламності об’єднує всіх, хто не втрачає надії на повернення зниклих безвісти та полонених. Його майоряння на центральній площі Оржиці стало знаком того, що громада не забуває своїх Героїв.

Зворушливим моментом стала символічна інсталяція: наймолодші жителі громади разом із рідними наших захисників випустили в небо білі повітряні кульки. Це був ніжний знак чистоти, безмежної пам’яті та світлої віри в майбутні зустрічі. Кожна кулька, що здіймалася вгору, несла послання надії тим, хто чекає вдома, та тим, хто досі не повернувся.

Цей день в Оржиці став яскравим свідченням того, що пам’ять живе. Вона звучить у словах щирої підтримки, проявляється у спільних діях та виборі громади – бути поруч, бути сильними й гідними подвигу наших Героїв. Наша єдність – це наша сила, а віра – наш головний щит.

Ми віримо. Ми чекаємо. Ми разом.