МОН України оновило важливі підходи до організації дистанційного навчання, що стало ключовим кроком у забезпеченні безперервності освітнього процесу в умовах сучасних викликів. Ці зміни розроблені в тісній співпраці з місцевими громадами та обласними адміністраціями, враховуючи унікальні потреби та специфіку прифронтових та прикордонних територій, що межують з росією. Головною метою є створення гнучкої та ефективної системи, яка дозволить кожній дитині в Україні мати доступ до якісної освіти, незалежно від місця її перебування. Серед найважливіших нововведень – перегляд нормативів щодо наповнюваності дистанційних класів. Відтепер для закладів, розташованих на тимчасово окупованих, прифронтових територіях, а також у селах і селищах по всій Україні, максимальна кількість учнів у дистанційному класі становитиме до 10 осіб. Це рішення спрямоване на забезпечення індивідуальнішого підходу до кожного учня в умовах підвищеного ризику та обмежених ресурсів. Для освітніх закладів в інших містах ця норма становитиме до 15 учнів, що також дозволяє підтримувати високу якість навчання та ефективність взаємодії між учителем і школярем. Ці зміни є відповіддю на поточні реалії та покликані оптимізувати процес дистанційного навчання. Ще одним важливим аспектом є розширення можливостей для закладів освіти щодо застосування дистанційної форми навчання. Відтепер будь-який тип освітнього закладу може працювати за дистанційною формою, якщо в ньому відсутні не більше двох паралелей класів. Це надає школам більшу гнучкість у виборі формату роботи, адаптуючись до епідеміологічної ситуації, безпекових умов чи інших факторів. При цьому, варто зазначити, що спеціальні та спеціалізовані заклади освіти, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами, не підпадають під вимоги щодо наповнюваності класів. Це підкреслює особливий підхід до інклюзивної освіти та необхідність збереження унікальних умов для таких учнів. Новації також передбачають, що навіть якщо в школі тимчасово не відкрито жодного класу, вона може продовжувати свою роботу через педагогічний патронаж. Цей механізм дозволяє зберігати кадровий потенціал закладу та забезпечувати підтримку учнів, навіть якщо фізичне навчання неможливе. Це є важливим кроком для збереження освітньої інфраструктури та підтримки зв’язку зі школярами. Особлива увага приділена освітнім можливостям для дітей, які перебувають за кордоном. Для них передбачено кілька варіантів: можливість вивчення лише українознавчого компонента, що дозволяє зберігати зв’язок з українською культурою та історією; повна українська програма для тих, хто з певних причин не відвідує школу за місцем перебування; а також індивідуальні форми навчання, такі як екстернат чи сімейна форма, що надають максимальну гнучкість у здобутті освіти. Ці програми допомагають українським дітям за кордоном продовжувати здобувати українську освіту, підтримуючи їхню ідентичність. Нарешті, ключове нововведення стосується учнів, які перебувають у зонах активних або можливих бойових дій. Вони можуть залишатися у своїй рідній школі, продовжуючи навчання дистанційно, без необхідності переведення до іншого закладу. Це надає їм стабільність та психологічний комфорт, дозволяючи зберігати зв’язок зі своїми вчителями та однокласниками. Це рішення є надзвичайно важливим для збереження освітньої траєкторії та психічного здоров’я дітей у складних умовах. Усі ці зміни свідчать про те, що Міністерство освіти і науки України прагне створити максимально адаптивну, безпечну та ефективну систему дистанційного навчання, яка враховує виклики сьогодення та відповідає на потреби українських родин. Детальнішу інформацію можна знайти на офіційному сайті МОН: 👉 https://bit.ly/4lgYJ4M