До цього не можна звикнути і неможливо змиритися з такими новинами… Новинами про втрати, про загибель на розв’язаній підступним ворогом, росією, війні наших Захисників. Днями сумна звістка прийшла у громаду: у бою з російськими окупантами поліг відважний житель с. Стеблі Євгеній Леонідович Гутевич, 23.05.1988 р.н. Він був старшим механіком-водієм штурмового батальйону ВЧ А4122. Його життя обірвалося 6 вересня 2024 року в районі н.п. Галицинівка Покровського району Донецької області.

Сьогодні, 27 лютого 2025 року, громада зібралася, щоб зустріти Героя навколішки, схиливши голови в глибокій скорботі. Віддавали захиснику останню шану та проводжали в останню земну дорогу. Пам’ять про Євгенія Гутевича, його відвагу та самовідданість назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав.

Євгеній Гутевич був звичайною сільською людиною. Закінчив школу у с. Скулин, працював у різних місцях. Мобілізований Євгеній був у березні минулого року. Батьки Героя вже давно відійшли у засвіти, у Стеблях проживає бабуся Марія Пименівна і рідна тітка Раїса Петрівна, братів та сестер не мав. У Євгена залишилася кохана жінка Світлана, багато родичів. Усі вони, разом з друзями, односельчанами, військовими побратимами, представниками місцевої влади і духовенства прийшли на прощання з Героєм. Їхні серця сповнені болем і тугою.

Секретар сільської ради Павло Кухта передав щирі співчуття від сільського голови Віталія Кашика, який зараз відвідує Захисників на Сході, а також поділився спогадами про Євгена, як про близьку людину:

– Нині я проводжаю в останню земну дорогу не лише свого Захисника, Євгенія Гутевича, а свого брата Женю. Пригадую його останнє повідомлення: написав вночі, запитав, як у мене справи, я побачив і відповів уже вранці. Поцікавився, як він, але моє повідомлення, на жаль, уже не дійшло … Це було 6 вересня 2024 року: ця дата стала днем загибелі Євгенія. Він був молодим, сповненим надій, мав багато планів на життя, але підступний ворог відібрав його. Так само він хоче відібрати в українців волю та незалежність, зробити своїми рабами. Але вже три роки ми тримаємося і не маємо права здатися: мусимо бути сильними, мудрими і терплячими, і головне – єдиними і згуртованими, аби протистояти цьому злу – кожен на своєму рівні. Довіряймо нашим Збройним Силам, підтримуймо захисників і будьмо гідними подвигу наших Героїв.

Заупокійна служба відбулася у храмі Іоана Богослова ПЦУ с. Стеблі. Поховали Євгенія на місцевому кладовищі під звучання Гімну у виконанні військового оркестру та з усіма військовими почестями та дотриманням релігійних обрядів. Віддати шану загиблому воїну прийшли мешканці громади, щоб вклонитися його подвигу та висловити співчуття родині.

Вічна слава і пам’ять тобі, Герою! Спочивай з миром!