До 39-х роковин Чорнобильської трагедії в бібліотеці с. Городище організовано виставку – пам’ять «ЧОРНОБИЛЬ…БІЛЬ і ПАМ’ЯТЬ ВІЧНІ». Працівники культури Туменського старостинського округу вшанували пам’ять ліквідаторів аварії на ЧАЕС, та нашого односельчанина Новик Олександра Васильовича, який в ту злощасну ніч з 25 на 26 квітня 1986 року працював в нічну зміну на четвертому енергоблоці. 25-річний Олександр одним із перших, ризикуючи життям, кинувся до реактора для боротьби з наслідками атомного спалаху. Отримав дуже високу дозу опромінення. Помер Олександр 26.07.1986 р. від променевої хвороби.

Чорнобильська атомна станція досі залишається під загрозою, як і вся територія України.

У перший же день повномасштабного наступу росії на Україну окупанти захопили Чорнобильську атомну станцію, і загроза нової ядерної катастрофи для світу стала як ніколи близькою. Загалом, російські війська перебували в Чорнобильській зоні понад місяць. ЧАЕС пережила обстріли, знеструмлення та навіть перетворилася на військову базу, оскільки окупанти звозили туди тонни озброєння, чим поставили під удар ядерну безпеку не лише України, але й усього світу.

На ЧАЕС росія знову скоїла злочини, що не мають аналогів у світовій історії. Ще ніхто не намагався знищити небезпечний ядерний об’єкт. Але для кремля це не нова тактика:

1. по-перше, знайшли окопи, які росіяни вирили в Рудому лісі – найбільш радіоактивно забрудненій ділянці Зони. Будували інженерні споруди, копали позиції у вузьких місцях, де перехрестя чи мости. Переміщали велику кількість ґрунту, створюючи позиції як для важкої техніки, так і для піхоти. У якості інженерних загороджень росіяни використовували габіони — великі ємкості, які наповнювали піском або ґрунтом;
2. по-друге, погіршували ситуацію і пожежі на території Зони, до ліквідації яких окупанти фахівців не допускали;
3. по-третє, пересування по Зоні важкою технікою так само піднімає із землі радіоактивний пил. А такої техніки під час відступу російських військ із Київщини пройшло близько 10 тисяч одиниць;
4. по-четверте, без світла залишилися усі ядерні об’єкти, зокрема – сховища відпрацьованого ядерного палива. Це дуже небезпечно, бо ці сховища потребують постійного охолодження, інакше радіоактивні відпрацьовані паливні збірки в басейнах-охолоджувачах почнуть нагріватися, виникне паріння та витік радіоактивних речовин у довкілля.

Але й це ще не все. У ніч на 14 лютого 2025 року російська армія атакувала ударним дроном саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС. Там виникла пожежа, яку вже загасили рятувальники. Російські дрони регулярно пролітають над ЧАЕС, але така атака сталася вперше. Удар дроном по укриттю над четвертим блоком ЧАЕС свідчить, що у кремля червоних ліній не існує.

Дуже шкода, що за такі серйозні та небезпечні дії кремль фактично не отримав покарання.

Ми щиро дякуємо за подвиг і будемо вічно пам’ятати героїв, що віддали своє життя у боротьбі з техногенною катастрофою, що сталася 39 років тому! Пам’ятаймо, що людське життя – безцінне, і будь-які експерименти та наукові впровадження перш за все мають бути безпечними для людства, для нашого майбутнього, для життя на планеті Земля.

Запрошую до Городищенської бібліотеки переглянути лепбук пам’яті про катастрофу «ЧОРНОБИЛЬ… БІЛЬ І ТРАГЕДІЯ УКРАЇНИ». 26.04.1986 рік у серці на завжди.