Друга неділя вересня – День вшанування пам’яті депортованих українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944—1951 роках. Цей день нагадує про трагічні сторінки історії українського народу, коли тисячі людей були виселені з рідних земель.

Розпочали цей день з молитви🙏 у Парафії святих Кирила і Методія. Панахида за загиблими та депортованими українцями стала вираженням глибокої скорботи і пам’яті. Ми дякуємо Богу і нашим захисникам за можливість збиратися разом, молитися та вшановувати пам’ять тих, хто постраждав. На жаль, історія, здається, повторюється. Імперський дух ХХ століття та сучасна геополітика знову приносять страждання і переселення. Сьогодні ми переживаємо нову хвилю внутрішньо переміщених осіб, які змушені шукати прихистку. Якщо ми не будемо пам’ятати трагічні події минулого, ми не зможемо побудувати краще майбутнє.

Велика подяка отцям та всім присутнім за збереження цієї важливої пам’яті. Висловлюємо щиру вдячність товариствам «Лемківщина», «Бойківщина», «Надсяння» та всім культурним колективам, які невпинно працюють над збереженням культурної спадщини. Збереження пам’яті є надзвичайно важливим, особливо сьогодні, коли ми знову боремося за незалежність та суверенітет української держави. Пам’ятаючи минуле, ми будуємо майбутнє. Бажаємо усім Божого благословення, якнайшвидшої перемоги та повернення наших захисників живими та неушкодженими. Нехай пам’ять про депортованих українців буде вічною!

Цей день – нагадування про важливість миру та єдності, про силу пам’яті та необхідність захисту нашої землі та народу. Ми повинні докладати всіх зусиль, щоб трагедії минулого ніколи не повторилися. Слава Україні!