🕯Два роки без Героя… Вшановуємо пам’ять Олександра Анатолійовича Білопольського. Він був не просто військовослужбовцем, а справжнім патріотом, який віддав своє життя за свободу та незалежність України. Його ім’я назавжди вписане в літопис української мужності.

Олександр Анатолійович Білопольський, народжений 27 травня 1974 року в смт Десна на Чернігівщині, обрав шлях служіння Батьківщині ще з юних років. Його родина військовослужбовців виховала в ньому глибоку повагу до обов’язку та любові до рідної землі. Після переїзду до нашого міста, він здобув освіту в загальноосвітній школі №5, а згодом – у Запорізькому радіотехнічному технікумі (випуск 1993 року) та Дніпропетровському державному університеті (випуск 1998 року). Ці роки формування заклали міцний фундамент для його майбутнього, виявивши його розум, доброту та непересічні лідерські якості.

З початком повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року, Олександр Анатолійович, не вагаючись, став на захист рідної країни. Він був призваний до лав Збройних Сил України, де служив у складі інженерно-саперного взводу військової частини. Завдяки своїм знанням та досвіду, він також обіймав важливу посаду начальника зв’язку-командира взводу зв’язку, забезпечуючи життєво важливу комунікацію на передовій. Роль зв’язківця у бойових умовах є надзвичайно відповідальною, адже від неї залежить координація дій підрозділів та безпека побратимів.

Старший лейтенант Олександр Білопольський виконував складні бойові завдання у найгарячіших точках України, зокрема в Харківській, Миколаївській та Полтавській областях. Його шлях на війні тривав понад рік, сповнений відданості та самопожертви. Протягом цього часу, постійні навантаження та перебування в екстремальних умовах крок за кроком виснажували його здоров’я, яке і без того не було міцним. Попри всі труднощі, він продовжував виконувати свій військовий обов’язок з честю та гідністю.

30 червня 2023 року, Україна втратила одного зі своїх відданих синів. Олександр Анатолійович Білопольський помер у лікарні н.п. Бар Вінницької області, залишивши по собі світлий спомин про незламного воїна. Його загибель є ще одним нагадуванням про високу ціну, яку український народ платить за свою свободу.

Вшанування пам’яті Олександра Білопольського є нашим священним обов’язком. Його історія – це історія тисяч українських героїв, які безстрашно стали на захист своєї землі. Пам’ятаємо кожного, хто поклав життя за Україну. Місцем останнього спочинку військовослужбовця стала Алея Слави на Загреблянському кладовищі, де він знайшов вічний спокій серед інших відважних захисників. Нехай його подвиг завжди буде в наших серцях, надихаючи нас на боротьбу за мир та справедливість. Ми завжди будемо пам’ятати внесок Олександра Білопольського у перемогу України.
#ПолегліГероїСміли