🕯️ ДРУГА РІЧНИЦЯ СВІТЛОЇ ПАМ’ЯТІ НАШОГО ЗЕМЛЯКА

Минає два роки з дня загибелі нашого земляка, вірного сина України — Степанчука Віктора Анатолійовича. Його життя, віддане за волю та незалежність нашої держави, назавжди залишиться в наших серцях як приклад незламності духу та безмежної любові до Батьківщини.

Віктор народився 23 січня 1973 року в мальовничому селі Чуднів, де й пройшло все його свідоме життя. Він був людиною з великим серцем, завжди щирим, доброзичливим і готовим прийти на допомогу. Для своєї родини він був коханим чоловіком, люблячим батьком, а для односельчан – добрим сусідом та щирим другом. Його посмішка і добра душа зігрівали всіх, хто його знав.

Як і багато хто з нас, Віктор не хотів, щоб його діти зростали у країні, де панує війна та руйнування. Він прагнув, аби вони бачили мирне небо та щасливе майбутнє. Але коли ворог підступно прийшов на нашу землю, загрожуючи всьому, що було йому дороге, Віктор не залишився осторонь. Він твердо вирішив стати до лав Збройних Сил України, щоб стати на захист рідної землі, нашої свободи та нашого майбутнього. Він обрав шлях воїна, шлях захисника.

27 серпня 2023 року, на Запорізькому напрямку, серце Віктора зупинилося. Він отримав тяжкі поранення під час ворожого артобстрілу, які виявилися несумісними з життям. Його загибель стала непоправною втратою для родини, друзів та всієї громади.

Його подвиг — це не просто приклад, а ціла життєва історія про мужність, самопожертву та неймовірну любов до України. Він до останнього подиху боровся за мирне майбутнє, за те, щоб його діти та всі ми жили у вільній країні.

Сьогодні ми зупиняємося у буденному кроці, щоб згадати… Згадати його усмішку, його добрі очі, його щиру вдачу. Згадати, щоб не забути. Бо поки ми пам’ятаємо — Герої живуть у наших серцях. Їхні подвиги надихають нас, а їхня жертва нагадує про цінність миру та свободи.

Низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Віктора Степанчука. Його ім’я назавжди вписане в історію України як ім’я справжнього Героя.

Світла і вічна пам’ять нашому Герою. Назавжди з нами — у серці кожного, хто знав, любив і шанував.