Другий рік широкомасштабного вторгнення, другий рік у нас місяць лютий. За цей час наші серця стали глибокими, як океан. Вони розриваються від любові до своїх рідних, дому, землі. Ми усвідомили цінність кожного нового дня з коханою людиною. І навчилися ненавидіти, ненавидіти люто. Російський нелюд хоче нас знищити просто за те, що ми українці.

Сьогодні плаче наша громада, плаче Україна та небо.

🕯Сьогодні громада прощається з Героєм, який віддав своє життя за кожного з нас – Трачуком Олександром Миколайовичем. Це глибока втрата для нашої країни.

Олександр народився 23 травня 1994 року в с. Махаринці. Він навчався в Козятинському училищі, а потім довгий час працював у службі перевезення пасажирів, згодом – в охоронній фірмі. Його пам’ятають як добру, усміхнену, щиру та компанійську людину.

Прагнучи стати прикладом для своїх синів, 7 березня 2023 року Олександр став на захист України. Як оператор 1 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону в.ч. А0224, він проходив навчання у Великій Британії для вдосконалення навичок боротьби з ворогом.

На жаль, 18 червня 2023 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новомихайлівка на Донеччині, Олександр загинув. Він мужньо боровся за свою родину, країну та волю українського народу до останнього подиху. У загиблого Героя залишилося двоє маленьких синів.

Воїна поховано на Махаринецькому кладовищі на Алеї Слави. Вічна пам’ять Герою.

Герої не вмирають – їхня душа живе в кожному нашому подиху, в кожному стукоті серця. Вони залишаються з нами, щоб ми пам’ятали, якою ціною заплачено за кожен наш ранок, за кожен день. І щоб не пробачили. Ні ми, ні наступні покоління. Слава Олександру Трачуку, слава Україні!

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0pqSYCmwqV36ZKxj5RLPfNdz3HUsH3wvxg7JXVtRTYZPazEyBPDRSzTrTmhPd2u8Wl&id=100064148250471