Президент Польщі Анджей Дуда. Фото зі сторінки політика в Facebook

Президент Польщі Анджей Дуда у важливий для своєї країни день, коли вшановується пам’ять жертв Волинської трагедії, зробив заяву про убивства поляків за етнічною ознакою. При цьому він закликав до примирення та спільної турботи про безпечне майбутнє, що є надзвичайно важливим для двосторонніх взаємин.

Польський лідер підкреслив, що тільки на засадах правди, навіть найскладнішої, можливо вибудувати зрілі та щирі стосунки між народами, зокрема між поляками та українцями. “Сьогодні чергова річниця Кривавої неділі – Національного дня пам’яті поляків – жертв геноциду, скоєного ОУН та УПА на східних територіях Другої Польської Республіки”, – зазначив Анджей Дуда. Ця подія глибоко вкорінена в колективній пам’яті обох народів і вимагає обережного підходу задля досягнення справжнього взаєморозуміння.

Дуда наголосив, що 11 липня 1943 року “беззахисні співвітчизники” Польщі були вбиті “українськими націоналістами” лише через те, що вони “були поляками”. Ця історична подія, відома як Волинська трагедія, є однією з найболючіших сторінок у спільній історії України та Польщі. Президент Польщі додав, що його країна прагне і має повне право знати, де знаходяться останки жертв, а також мати можливість гідно попрощатися з ними, помолитися на їхніх могилах та запалити свічки. Це прагнення до гідного вшанування пам’яті є важливим аспектом для обох сторін.

Право на гідне вшанування пам’яті жертв, а особливо на їхнє спільне вшанування, є надзвичайно важливим елементом для процесу примирення та побудови доброго майбутнього. “Правда і пам’ять не повинні розділяти нас, якщо вони ведуть до взаєморозуміння, примирення і спільної турботи про безпечне майбутнє”, – підсумував Анджей Дуда, вказавши на шлях до подальшого розвитку польсько-українських відносин.

Ця заява зроблена на тлі тривалого історичного діалогу між Україною та Польщею. Раніше польський Сейм визначив 11 липня днем пам’яті “жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки”. У відповідь на це, українська сторона через МЗС заявила, що таке рішення суперечить духу добросусідських відносин між країнами, підкреслюючи необхідність взаємного розуміння та поваги до історичних наративів.

Питання, що стосується пошукових робіт та ексгумацій останків, є одним із найскладніших аспектів у відносинах між Києвом та Варшавою. У відповідь на масове руйнування українських пам’ятників у Польщі протягом 2015-2017 років та через неналежне розслідування цих актів, Україна запровадила мораторій на проведення таких робіт щодо поляків, які загинули у 1943-45 роках від рук бійців УПА. Це рішення стало “яблуком розбрату”, що роками впливало на двосторонні зв’язки. Польська влада неодноразово наполягала на скасуванні цього мораторію, навіть заявляючи, що вирішення історичних суперечок може бути однією з умов вступу України до Європейського Союзу. Важливість цього питання для спільної історичної пам’яті обох народів не підлягає сумніву, і обидві сторони шукають шляхи для її вшанування.

Однак нещодавно було досягнуто значного прогресу. Наприкінці квітня у Тернопільській області, на території колишнього села Пужники, розпочалися роботи з виявлення та перепоховання останків поляків, які загинули у 1945 році. Цей крок став важливим проявом готовності України йти назустріч у питаннях, що стосуються історичної правди, що сприяє подальшому зміцненню польсько-українських відносин та досягненню справжнього взаємопорозуміння. Керівник польсько-української робочої групи з історичного діалогу назвав цей розвиток “проривом у відносинах” між обома країнами, що відкриває нові можливості для діалогу та співпраці.