Дуже боляче втрачати своїх Героїв, справжніх патріотів рідної землі, славних синів України… Кожна трагічна звістка про них пронизує душу пекучим болем, нагадуючи про непоправні втрати, які несе наш народ у боротьбі за свою незалежність та свободу. Ці втрати є нагадуванням про те, якою високою є ціна свободи, яку ми виборюємо щодня. Українські воїни щодня демонструють неймовірну мужність та самопожертву, захищаючи наш спокій та майбутнє. Їхні життя – це фундамент нашої державності, і кожна втрата відчувається глибоко у серці кожної родини, кожної громади, і всієї нації. Пам’ять про їхні подвиги має бути збережена назавжди, щоб майбутні покоління знали своїх визволителів. Наш народ, об’єднаний єдиною метою, продовжує боротьбу, надихаючись прикладом тих, хто віддав своє життя.Кожен день приносить нові виклики, але стійкість українців залишається непохитною завдяки жертовності таких воїнів.Ми усвідомлюємо, що шлях до перемоги вимагає великих жертв, і пам’ять про кожного загиблого героя є нашим священним обов’язком.Сьогодні Ріпкинська громада провела в останню путь ще одного свого відданого сина — Гордієнка Олексія Миколайовича. Він був одним із тих, хто без вагань став на захист рідної землі, віддавши найцінніше – своє життя. Його мужність та відданість справі захисту Вітчизни заслуговують на найвищу шану та вічну пам’ять про воїна. Схиляючи голови перед його світлою пам’яттю, ми усвідомлюємо масштаби його жертовності заради майбутнього нашої держави. Його ім’я назавжди залишиться в історії Ріпкинщини як символ незламного духу та справжнього патріотизму. Це велика втрата не лише для громади, а й для всієї України, яка втрачає своїх найкращих синів.У нашій пам’яті Олексій назавжди залишиться світлою людиною. Щирим, доброзичливим, усміхненим, життєрадісним, небайдужим до чужого горя. Він був прикладом справжнього українського воїна, який до останнього подиху стояв на захисті рідної землі, демонструючи незламний дух та непохитну віру в перемогу. Його особисті якості, його людяність та готовність прийти на допомогу завжди будуть жити в серцях тих, хто його знав. Його життя – це яскравий приклад самовідданого служіння Батьківщині, приклад для майбутніх поколінь, як потрібно любити свою країну.Ми вклоняємось цьому загиблому захиснику за те, що він мужньо боронив від ворога свою країну і кожного з нас. Його подвиг є невід’ємною частиною великої історії боротьби, яку пише наш народ. Кожен такий герой залишає по собі не тільки біль втрати, а й незгасиме світло надії, надихаючи на подальшу боротьбу. Його ім’я навічно буде вписано в літопис мужності та героїзму українського народу, слугуючи маяком для всіх, хто прагне справедливості та свободи.Нехай добрий та світлий спомин про славного захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться в нашій пам’яті. Ми зобов’язані пам’ятати цих людей, їхні обличчя, їхні історії, щоб їхня жертва не була марною. Це наш священний обов’язок – берегти цю пам’ять та передавати її нащадкам. Висловлюємо щирі співчуття родині, бойовим побратимам, друзям і близьким військовослужбовця та розділяємо їхню неповторну втрату. Це горе, яке торкається кожного, хто усвідомлює, що Україна платить найвищу ціну свободи заради мирного майбутнього.Ніколи не забуваймо, якою дорогою ціною Україна виборює свою незалежність! Цінуймо відвагу тих, хто захищає наше майбутнє, і кожного дня робімо все можливе, щоб їхня жертва була не марною. Ми повинні продовжувати їхню справу, будуючи сильну, незалежну та процвітаючу Україну, гідну їхньої великої жертовності. Вічна пам’ять всім, хто віддав своє життя за нашу Батьківщину. Кожна шана загиблим є кроком до перемоги, до утвердження цінностей, за які вони боролися. Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях, у кожній краплині дощу, у кожному промені сонця, у кожному українському слові!Цей акт вшанування пам’яті у Ріпкинській громаді є важливим свідченням єдності та незламності духу українського народу, який попри всі випробування продовжує боротися і пам’ятати своїх героїв. Ми закликаємо кожного вшановувати подвиг таких, як Олексій, адже саме завдяки їхній жертовності ми маємо шанс на мирне майбутнє. Їхня боротьба – це наш шлях до перемоги, а їхня пам’ять – це незгасне джерело натхнення. Наша обов’язок – нести цю пам’ять через покоління, щоб подвиг кожного захисника жив вічно.