Щира подяка Вам, Мамо! Виконавчий комітет Вороньківської сільської ради підтримує тісний зв’язок із матерями загиблих Героїв та Воїнів, а також тими, хто зник безвісти. Це 32 неймовірні жінки. Кожного дня вони намагаються приборкати свій нестерпний біль, що став невід’ємною частиною їхньої душі, але водночас дає сили жити далі в ім’я своїх синів.

10 травня, напередодні Дня Матері, ми зустрілися з цими матерями у теплій та щирій атмосфері. Це була зустріч єднання, взаємної підтримки та безмежної вдячності жінкам, чиї серця обпалені війною, але сповнені нескореної сили та гідності. Під час заходу відбувся особливий майстер-клас від Юлії Громадської – Глінченко « ЖиваЯ », де кожна мати змогла відобразити свої емоції, переживання та думки на папері. Хто знає, коли востаннє ці жінки тримали пензлі в руках… Але кожна з них з особливим трепетом вимальовувала мальву тим кольором, який найбільше асоціювався з її рідною дитиною. У ці хвилини на їхніх обличчях з’являлася ніжна, тепла посмішка, ніби вони знову бачили своїх синів.

Мами Героїв провели час разом у теплій атмосфері. Вони спілкувалися, ділилися спогадами про своїх синів – розповідали, якими вони були за життя, що любили, про що мріяли. Хоч на короткий час вони змогли відволіктися від болю втрати, відчути підтримку та порозуміння в очах одна одної.

На знак глибокої шани, подяки та поваги, виконавчий комітет придбав та подарував кожній мамі українську хустку – символ материнської молитви, оберіг роду та української душі. Висловлюємо щиру вдячність вчителю української мови Вороньківського ліцею, Ларисі Громадській, за майстер-клас з різних способів зав’язування української хустки.

Також матері мали змогу отримати особливі писанки з іменами їхніх синів, виготовлені в рамках проєкту «Писанка життя» напередодні Великодня. Кожна писанка – це символ вічної пам’яті, знак того, що імена наших Героїв будуть жити вічно.

Особливої душевності заходу додали зворушливі музичні виступи місцевих талантів, чиї пісні торкалися найглибших струн душі. На жаль, не всі мами змогли бути присутніми того дня. Тому ми маємо намір організувати ще одну таку зустріч, щоб обійняти кожну, вислухати, підтримати та висловити свою вдячність.

Дякуємо за силу бути, за безмежну любов, яка жива, навіть коли серце крається від болю. Дякуємо за ваших дітей. Ви не самі. Ми завжди поруч. Ми пам’ятаємо та схиляємо голови перед вашою материнською любов’ю.