🫶🏼Родинне тепло, щастя та дитячий сміх… Так зараз у будинку, де проживає родина Ольги Лістунової та Володимира Іванова. Сьогодні, у День сім’ї, ми завітали до цього подружжя, щоб розповісти їхню чудову історію. Вони виховують дев’ятеро дітей, з яких семеро — діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. За цією цифрою — величезне серце, любов і нескінченна відданість. Родина Ольги Лістунової та Володимира Іванова є прикладом справжньої любові та відданості.

До початку повномасштабної війни родина мешкала у Северинівці, що на Сумщині. Однак 24 лютого 2022 року змінило їхнє життя… Щоб віднайти відносно безпечне місце, сім’я вирушила в дорогу, залишаючи прифронтову територію. Попереду — довгий шлях із численними переїздами з міста до міста. Була Полтавщина, Вінничина, Франківщина, потім Польща й Естонія. В Естонії, завдяки допомозі місцевої громади, вони отримали тимчасове житло. Але серцем вони прагнули додому, в Україну.

Після одинадцяти переїздів родина знайшла новий дім у Вересах Житомирської громади. Тут, завдяки підтримці уряду Естонії, спеціально для них звели будинок. І саме в цьому домі народились нові традиції, нове тепло, нова стабільність. «Ми розслабилися. Це стабільність зараз, в умовах війни, коли ми не можемо повернутися до своєї домівки», — ділиться пані Ольга. Ця родина є прикладом того, як можна знайти щастя навіть у найскладніших обставинах.

Та найбільша сила родини — це не лише дах над головою, а любов і підтримка одне одного. «Наш вибір – наша сім’я. Це наші діти, ми будемо поряд з ними завжди», — впевнено говорить мати. У новому домі, тут у Вересах, з’явилися сімейні вечори з розмовами на обрані теми, плетіння з бісеру, створення ляльок-мотанок, спільні посиденьки на кухні та маленькі, але такі теплі традиції. Наприклад, на дні народження батьків діти самі накривають святковий стіл. Без нагадувань. З любов’ю. Сім’я пишається своїми традиціями та звичаями.

У родини навіть є свої домашні улюбленці — шиншили Василь Васильович та Шустрик, які додають ще більше радості й сміху. Серед мрій — зробити стіл з епоксидної смоли, прикрашений квітами. І головна мрія — дочекатися завершення війни… 🫶🏼Та поки війна триває, вони зберігають родинне тепло в новому домі. Разом. У любові. В підтримці. В дусі справжньої української сімʼї.